Програми підтримки для аграріїв від держави та міжнародних партнерів — Мінагрополітики

28-лист-2022

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

Більше новин
Україна скоротила експорт яєць в два рази
13-квіт-2021

Україна в січні-березні 2021 р. експортувала 11,84 тис. т яєць (на суму $ 13,7 млн), що на 55% в натуральному вираженні менше аналогічного періоду минулого року (26,4 тис. т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Головними покупцями українських яєць з початку 2021 року є:

  • ОАЕ - на $ 4,68 млн (34%);
  • Латвія - на $ 4,25млн (30,9%);
  • Ізраїль - на $ 1,66 млн (12%);
  • Саудівська Аравія - на $ 1,18 млн (8,6%);
  • Гамбія - на $ 523,86 тис. (3,8%).
  • latifundist.com

 

Детальніше
Названо розмір допомоги ЄС українському агробізнесу
27-квіт-2020

Україна в 2021 році отримає перший транш в розмірі EUR26 млн за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні», повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Фінансову угоду про співпрацю в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» ENI/2019/042−119) була підписана 28 січня 2020 роки.

«Документ передбачає виділення Європейським Союзом EUR26 млн і є основою першого пакету допомоги. Зараз проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року», — написав заступник міністра у соцмережі Facebook .

Він уточнив, що виділення коштів передбачено з 1 січня 2021 року. Як уточнив Висоцький, орієнтовний бюджет першого пакету передбачає: EUR8 млн на інституційні та галузеві реформи в сфері розвитку сільського господарства та сільських територій; EUR7,5 млн — на зміцнення «ланцюгів вартості в сільському господарстві і підтримку малих фермерських господарств», гранти на основі співфінансування: EUR10 млн — на підтримку земельної реформи, EUR500 тис. — на адміністративні витрати.

Крім того, 28 квітня цього року сторони планують підписати угоду про виділення EUR25 млн щодо другого пакету допомоги.

«Після цього почнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року «, — зазначив заступник міністра.

Всього передбачається виділення EUR51 млн двома траншами.

agronews.ua.

Детальніше
В яких випадках принципи HACCP є обов’язковими для молочнотоварних ферм
25-лип-2019

«Виробництво молока на фермі – це складний процес, подальша експлуатація сировини впливає на статус молочно-товарної ферми (МТФ). В яких випадках вона вважається первинним виробником», — пояснив Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів, під час онлайн-вебінару «Виконання вимог харчового законодавства з безпечності продукції на первинному виробництві».

«Якщо молочно-товарна ферма (МТФ) тримає тварин, здійснює доїння молока, охолоджує і транспортує його до переробного підприємства, то це є первинне виробництво. Якщо ж МТФ надає послуги із зберігання молока, яке надійшло від іншого оператора ринку, і таким чинок виконує функцію зберігання, то така ферма відносно цього молока не є первинним виробником», — розповідає експерт з безпечності харчових продуктів.

Слід зауважити, якщо МТФ паралельно запускає інші процеси, окрім власного виробництва молока, зокрема, переробку молока, пастеризацію чи виготовлення сиру, то така ферма не є первинним виробником, оскільки вона займається переробкою і змінює структуру продукту.

Експерт додає, що центри збирання, зберігання і охолодження молока також не є первинними виробниками. Як правило, такі організації приймають молоко від різних операторів ринку і до них повинні застосовуватися деякі процедури, засновані на принципах HACCP.

Чому так важливо розумітися на визначенні первинне і непервинне виробництво? Як пояснює Юрій Оглашенний:

Для первинних виробників не є обов’язковим впровадження процедур, заснованих на принципах системи HACCP (закон цього не вимагає).

Первинним виробникам достатньо виконати гігієнічні вимоги, а принципи HACCP застосовувати лише з власного бажання або за вимогою клієнтів. Процедури HACCP є достатньо гнучкі, щоб їх застосувати і до відносно простих процесів, які здійснюються на етапі первинного виробництва.

Всі оператори ринку первинного виробництва повинні реєструвати свої потужності, але для них не є обов’язковим і не вимагається надання експлуатаційного дозволу.

«Оператор ринку, що не належить до первинних виробників, повинен впровадити процедури, засновані на принципах HACCP. Це ті виробники, що працюють з необробленою продукцією тваринного походження, переробляють її, зберігають в умовах, коли температура має бути нижче 10 градусів, і їм потрібен експлуатаційний дозвіл», — розповідає експерт.

MilkUa.Info

Детальніше
Квотування імпорту азотних добрив до України не буде - Лещенко
15-вер-2021

Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження за позовом ПрАТ «Азот», яке входить до групи компаній Ostchem, щодо скасування квотування імпорту азотних добрив до України. Про це 14 вересня на своїй сторінці в мережі Facebook написав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«ПрАТ «Азот» відкликало позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки про введення квот на імпорт азотних добрив. Таким чином, квот на імпорт азотних добрив не буде», - написав голова Мінагрополітики.

При цьому Р.Лещенко підкреслив, що дане рішення суду є «довгоочікуваним і позитивним для всього аграрного співтовариства України».

«Я неодноразово підкреслював, що Міністерство аграрної політики та продовольства України проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив і призводить до збільшення їхньої вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме і надалі», - резюмував міністр.

АПК-Інформ

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок