АЧС повернулась на Полтавщину

Агропідприємства на Одещині майже не мають урожаю соняшнику через посуху. З гектара фермери збирають кілька сотень кілограмів.

Про це розповіла директор Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алла Стоянова в коментарі «Новини.LIVE».

«В нас посуха. Агропідприємства на півдні Одещини збирають по 500 кг з гектара, а на півночі — по дві тонни», — зазначає Алла Стоянова.

Якщо відштовхуватися від світових цін, то у світі продовольчий баланс зменшено, пояснює вона. Цього року отримали у світі менше зерна, ніж торік. І, за словами директора департаменту, коли попит перевищує пропозицію, то зазвичай ціни повинні рости вгору. Але зібраний врожай не стільки впливає на цінову політику, скільки впливає обірвання логістичних зв'язків, а саме — подорожчання логістики.

«В нас немає страхування від воєнних дій, і все це є ризикованим і дуже дорогим. Ось це впливає на ціни, й ми не можемо отримати світові ціни тут на місці, тому що левову частку з'їдає логістика», — додала Стоянова.

Народні депутати зареєстрували у парламенті законопроєкт (№7548), який звільняє від оподаткування ввізним митом імпорт мішків, рукавів та спецобладнання для зберігання зернових прямо на полях.

Про це повідомив автор законопроєкту, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє партія «Слуга народу».

За його словами, в Україні вже зібрали і намолотили понад 1 млн т врожаю. Очікуваний прогноз — близько 50 млн т. Однак темпи експорту минулорічного врожаю низькі — близько 2,2 млн т за червень. Це означає, що потужностей працюючих елеваторів не вистачить, аби зберегти збіжжя минулого і цього років.

«На жаль, частина аграріїв уже продають зібране нижче собівартості. Деякі навіть не знають, чи збирати взагалі. Це не вихід із ситуації, а удар по кожному господарству, продбезпеці держави та всього світу. Якщо ми зараз не активізуємося, а експортні шляхи не розширяться, у жовтні наші елеватори переповняться, аграрії розпродадуть урожай за безцінь, не зможуть виплачувати орендну плату і зрештою відмовляться сіяти наступного року. Аби цього не сталося, маємо сьогодні створити всі умови, аби зберегти врожай і підтримати наших аграріїв. Пільгові умови для закупівлі рукавів — один із таких способів», — зазначив Олександр Гайду.

За оцінками експертів, Україні зараз потрібно до 80 тис. таких рукавів. Звільнення від ввізного мита здешевить їхню вартість та пришвидшить процедуру закупівлі.

agroportal.ua

У пошуку української моделі запуску ринку землі Міністерство аграрної політики та продовольства «загубило» інтереси виробників молока. Питання реформи ринку землі та його вплив на молочну галузь України сьогодні, 27 березня, обговорювали під час прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону великого молока», яку організували Асоціація виробників молока та Всеукраїнська аграрна рада.

Виробники молока стурбовані можливими негативними наслідками відкриття ринку землі, зокрема спекуляцією.

«Продаж землі — це ще одна загроза тваринництву. Зрозуміло, де ділки скуповуватимуть землю. Там, де є тваринництво. Завтра прийдуть до нас і скажуть: плати стільки, або залишишся без землі. А що ми робитимемо з тваринництвом? Тому сьогодні постає питання не вкладати кошти в розвиток, а скажімо, акумулювати кошти, зменшувати поголів’я для того, щоб придбати шматок землі, щоб працювати. Для нас це тривога і ми звертаємось до АВМ та  ВАР, щоб все-таки вибудувати діалог із владою, щоб наші інтереси були враховані. Повірте, якщо це пустити на самотік, галузі тваринництва в Україні не буде, а молоко завозитимуть не зрозуміло звідки», — висловив своє бачення проблеми учасник прес-конференції директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, складається враження, що галузь тваринництва цілеспрямовано знищується:

«Що ми читаємо в презентаціях Мінагро? Виявляється, коли ринок землі відкриють, її зможуть купувати лише фізичні особи, причому тільки 200 га в одні руки. Розмір рентабельної ферми — 1000 корів. Відповідно на кожну голову потрібен один гектар землі. В США економічно ефективними вважають ферми на 5 тис. голів. Відповідно це 5 тис. гектар. Яким чином можна зберегти господарство, якщо фермер не може купити для нього землю? А земля потрібна, тому що потрібно вирощувати грубі корми, причому за правильною технологією.

Фактично виробнику просто забороняють купити землю, якою він вже користується, бо він юридична особа. Зверніть увагу: та українська юридична особа, яка дає роботу тощо. Сьогодні на практиці тваринництвом займаються господарства, які обробляють від 3 до 5–10 тис. гектарів.

Реформа планується так, щоб фермери не змогли придбати землю. Їм це буде заборонено. Я не кажу про інші речі, як приміром такі, коли банки просто не даватимуть кошти під купівлю землі. Зрозуміло, що землю придбають ті, у кого гроші під матрацом. У підприємств грошей під матрацом немає. Вони в чиновників, міліціонерів, прокурорів, суддів тощо. Таке відчуття, що реформа робиться для них».

Джерело: MilkUA.info

Японія, Оман, Китай і Південна Корея ще не зняли заборону на імпорт курятини з території України, яку було введено через спалах пташиного грипу у Вінницькій області в січні поточного року.

Про це в коментарі УНІАН повідомила в. о. голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко. "Заборону на імпорт курятини з території Вінницької області досі не зняли Гонконг, Кувейт і Казахстан. При цьому продовжують заборону на торгівлю з усією країною Японія, Оман, Китай та Південна Корея", - сказала вона. За словами Шевченка, Євросоюз, Молдова та Об'єднані Арабські Емірати дозволили ввезення птиці з усієї території України, крім 10-кілометрової зони навколо джерела спалаху - агропідприємства "Хутір" у Немирівському районі Вінницької області. На сьогодні джерело захворювання повністю ліквідовано. "Місцева адміністрація оголосила про завершення карантину з грипу птиці у Вінницькій області ще 14 березня. Однак, згідно з міжнародними правилами, територія України буде вважатися вільною від пташиного грипу з 14 травня, тому обмеження на імпорт низки країн поки діють", - пояснила Шевченко. Як повідомляв УНІАН, 20 січня цього року ветеринари зафіксували перший з 2017 року випадок пташиного грипу в Україні – на агропідприємстві "Хутір" у Вінницькій області. В результаті фахівці знищили понад 100 тисяч голів домашньої птиці. 23 січня Європейський Союз призупинив імпорт з України м'яса і м'ясної продукції з птиці у зв'язку зі спалахом пташиного грипу. Аналогічну заборону ввели ще понад 10 країн. За даними Державної митної служби, Україна в січні-березні 2020 року скоротила експорт м'яса птиці на 7% – 136,4 мільйона доларів. Основними покупцями української курятини були Нідерланди, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

УНІАН