Територія України вважатиметься вільною від пташиного грипу з 14 травня

Форвардна програма Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) є одним із дієвих державних інструментів надання додаткової фінансової підтримки дрібним та середнім сільгоспвиробникам.

Про це сказав в. о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Дмитро Гавриш, повідомляє прес-служба держкорпорації.

Так, щорічно реалізуючи цю програму, ДПЗКУ продовжує розширювати пряму взаємодію з аграріями.

«Наразі ми працюємо з фермерами, які обробляють від 50 га землі та можуть поставляти партії зерна обсягом від 100 тонн. В майбутньому ми плануємо розширювати співробітництво з малими та середніми сільгоспвиробниками. Головне, щоб підприємства були фінансово стабільними, щоб у них не було відкритих судових справ, де вони виступають відповідачами», — зазначив керівник корпорації.

За словами Гавриша, найчастіше за авансуванням в ДПЗКУ звертаються дрібні і середні сільгоспвиробники, які швидко розвиваються і тому відчувають потребу в оборотних коштах.

«Ми намагаємось зробити умови участі у нашій форвардній програмі прозорими, вигідними та зрозумілими для фермерів і йдемо їм назустріч. Тому коло постійних клієнтів корпорації постійно зростає і сьогодні налічує близько 1100 сільськогосподарських виробників. Серед партнерів корпорації — підприємства, які співпрацюють з нею вже 4−5 сезони поспіль та задоволені такою співпрацею», — наголосив Гавриш.

Протягом минулого сезону держкорпорація значно розширила програму форвардних закупівель і збільшила обсяги фінансування аграріїв у 4 рази.

Нагадаємо, регіональні відділи та філії ПАТ «ДПЗКУ» продовжують приймати заявки та документи від сільгоспвиробників на участь у програми форвардних закупівель зерна врожаю 2018 року.

Довідка:

ДПЗКУ ― національний оператор зернового ринку України, лідер в сфері зберігання, переробки перевалки зернових. Корпорація створена урядом України в серпні 2010 року на базі найбільш привабливих активів ДАК «Хліб України». До її складу входить розгалужена мережа філій: лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яні заводи.

Прес-служба ПАТ «ДПЗКУ»

Цінова динаміка на ринку пшениці дещо стабілізувалася на світових торгових майданчиках, незважаючи на зростання попиту з боку Китаю і побоювання з приводу впливу посухи в США на урожай цього року. Зараз ціни на пшеницю на світовому ринку на 10-15% перевищують рівень минулого року. Разом з тим аналітики відзначають, що ціни на пшеницю все ще знаходяться під впливом зростання цін на кукурудзу, в зв'язку з чим подальші їх коливання залишаються дуже ймовірними.

За матеріалами All About Feed

За прогнозами експертів, до 2030 року попит на молочну продукцію в світі зросте на 25%. Сучасні топові експортери, такі як Нова Зеландія, Австралія, Європа та США не зможуть повністю покрити попит, тому Україна має хороший значний потенціал для задоволення такого зростаючого попиту.

«Фахівці вказали на ряд факторів, які потрібно удосконалити, аби Україна могла стати потужним гравцем на світовому ринку. Асоціація виробників молока (АВМ) вже кілька років активно працює над більшістю з них, а саме над збільшенням продуктивності корів, створенням кооперативів та контролем безпечності і якості молочних продуктів», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Крім того, обов’язковим пунктом на шляху розвитку України, як потужної молочної країни є рух в напрямку відкриття нових країн для експорту. На сьогодні, географія українського експорту більше націлена на країни пострадянського простору, а такі найбільші імпортери як Гонконг, Китай, Алжир, Венесуела, ОАЕ нами практично не досліджено» — поділилась Яна Музиченко, аналітик АВМ.

Наразі Україна займає 18 місце у світі за виробництвом молока. Ціна українського молока на 16% нижча світової, що підвищує нашу конкурентоспроможність у порівнянні з іншими країнами.

Прес-служба АВМ

За січень-жовтень 2020 року виробництво молока промисловими підприємствами зросло на 0,3 %, порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Виробництво молока за десять місяців 2020 року в господарствах усіх категорій знизилося до 8 млн 23,5 тис. т, що на 4.1 % менше порівняно із аналізованим періодом 2019 року (8 млн 366,9 тис. т).

Попри скорочення молочного поголів'я, у промислових господарствах вироблено 2 млн 320,4 тис. т. молока, що на 0,3% більше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є: Тернопільська (+17,6%), Волинська (+5,5%), Черкаська (+4,2%), Житомирська (+4,3%), Хмельницька (+3,7%), Київська (+3,9%), Харківська (1,3%), Київська (+3,8%), Вінницька (+1,7%) області.

Серед промислових підприємств топові позиції з виробництва молока тримають: Полтавська (331,8 тис. т), Черкаська (253,3 тис. т), Харківська (207,3 тис. т) області.

У господарствах населення вироблено 5 млн 703,1 тис. т молока, що на 5,8% менше порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.