АЧС в Україні: новий випадок у Хмельницькій області

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Про це AgroPortal.ua розповів одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобривам: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

Руслан Сміленко, одноосібник

«На сьогоднішній день за 1 т пшениці дають готівкою 4 100 грн. За урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — сприятливі погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання».

Він додає, що зі збиранням проблем не було. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

AgroPortal.ua

Твердження, що африканська чума свиней (АЧС) ― головна причина зниження поголів’я свиней в Україні, є міфом.

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України», ― зазначив Панкратов.

«Міф: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є африканська чума свиней (АЧС). Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив "фактору АЧС" не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі», ― наголосив експерт.

За його словами, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней ― менше 2% середньорічного поголів'я.

В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (дані з балансу руху поголів’я, який публікувало Держстатистики).

«Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів. Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості», ― зауважив Панкратов.

«Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це "психологічний забій"), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуте у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий "психологічний забій" дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС», ― повідомив експерт.

Насправді ж, за його словами, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках.

«Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник ― низька прибутковість вирощування свиней. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом: девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо», ― зазначив Панкратов.

«Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво», ― наголосив він.

«Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС», ― підсумував експерт.

agravery

Уряд України 4 жовтня доповнив Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України.

«Для вирішення проблеми з оплатою послуг, пов’язаних з фумігацією вантажів із об’єктами регулювання за кордоном, до Переліку послуг включено послуги зі знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються, винагорода комісіонера при здійсненні знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються», - вказується в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, «прийняті зміни сприятимуть розблокуванню проходу морських суден із сільськогосподарською продукцією, що експортується згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час воєнного стану».

АПК-Інформ