АЧС: експерти прогнозують дефіцит свинини на рівні 12 млн тонн

Війна сповільнила ділову активність всіх без винятку українських підприємств. Були втрачені ланцюги поставок, існують обмеження доступу до ресурсів розвитку, проблеми зі збутом та експортом продукції. Проте саме малий та середній бізнес зазнав найбільших втрат через низький рівень його економічної стійкості. Більшість мікро, малих та середніх підприємств (ММСП) стикаються з однаковими проблемами під час війни, що перешкоджають розвитку бізнесу.

Тому, експерти USAID АГРО вивчили проблеми розширення ринків збуту ММСП і систематизували основні механізми, яких варто дотримуватись для якнайшвидшого відновлення бізнесу, — вони викладені у посібнику «Розвиток локальних ринків збуту та забезпечення продовольчої безпеки на місцевому та національному рівнях».

Метою посібника є розробка плану дій ММСП під час війни для збільшення об'ємів продажу продуктів харчування з доданою вартістю. А також надати ММСП рекомендації щодо сучасних способів, інструментів, механізмів розширення та пошуку нових ринків збуту шляхом налагодження зав’язків із торговими мережами, локальними магазинами, електронними майданчиками, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Також посібник містить інформацію про особливості налагодження прямих продажів харчових продуктів ММСП, про специфіку організації продажів харчових продуктів через посередників, про досвід компаній, які змогли за короткий період відкрити для себе нові канали збуту.

Завантажити посібник можна за посиланням: backend.avm-ua.org/uk/posts/post/create?lang=uk&scenario=post

Публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США.

Пресслужба Асоціації виробників молока

За результатами семи місяців роботи попередньої оціночної місії ЄС у Мінекономіки представлено заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА, так званого «промислового безвізу».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Захід відбувся 5 травня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки та за участю експертів попередньої оціночної місії ЄС, представників Європейської Комісії та Представництва Європейського Союзу в Україні.

«Експертна робоча група провела, загалом, 18 онлайн засідань, за результатами яких надано низку рекомендацій. Йдеться про необхідність розширення переліку документів ЄС для оцінки з метою укладання Угоди ACAA, новий формат Таблиць відповідності законодавства України актам законодавства ЄС та удосконалення перекладів. Разом з тим, європейські експерти зазначили, що за останні 10 років Україна досягла значних результатів у впровадженні актів законодавства ЄС в пріоритетних секторах», — прокоментував Тарас Качка.

Зокрема, оціночна робота велася у напрямі відповідності горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів актам законодавства ЄС.

Європейська сторона, в свою чергу, відмітила конструктивний та високопрофесійний діалог з українськими фахівцями, який розпочався у жовтні 2020 року в рамках роботи попередньої оціночної місії ЄС. Також було наголошено на важливості реалізації проектів технічної допомоги в розбудові інфраструктури якості України. Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі щодо подальших кроків із залучення технічної допомоги.

За результатами сьогоднішньої зустрічі від європейської сторони очікується офіційне завершення роботи попередньої оціночної місії ЄС. Наступним кроком буде початок роботи з отримання Мандату на проведення переговорів щодо укладення Угоди АСАА.

Довідково: Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає створення «промислового безвізу», тобто продукція, вироблена в Україні та охоплена Угодою АСАА, відповідним чином маркуватиметься, а відповідні сертифікати на таку продукцію визнаватимуться в країнах Європейського Союзу без додаткових випробувань.

Першими пріоритетними секторами промислової продукції для «промислового безвізу» визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.

Першочерговим завданням оновленого Міністерство аграрної політики та продовольства України буде пошук нових ринків збуту вітчизняної сільгосппродукції.

Про це 9 лютого в Києві заявив міністр Роман Лещенко у своєму виступі на форумі «Коронавірус: виклики та відповіді», повідомило агентство УНІАН.

«Ми спостерігаємо великий запит на забезпечення продовольством серед країн, в яких структура імпорту сільгосппродукції становить понад 70%. Це і Близький Схід, і Південно-Східна Азія. Оновлене міністерство в першу чергу потрібно для відкриття нових ринків. Необхідно сформувати нову стратегію в умовах пандемії та розширювати ринки збуту», — сказав міністр.

Також Р. Лещенко підкреслив, що Україна може використовувати пандемію коронавірусу як шанс для посилення своєї присутності на світовому ринку, оскільки країна втратила частину своїх позицій за час відсутності Мінагропроду.

«За деякими країнами та напрямками ми втратили позиції, але важливо дивитися вперед і використовувати цю унікальну можливість для агросектору, забезпечити стабільне надходження до країни валютної виручки», — підкреслив він.

5 січня наказом Мінекономіки № 10 було затверджено Довгостроковий план державного контролю на 2022/26 роки, який розроблено на виконання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«План є важливим документом для України, оскільки він допомагає компетентним органам планувати впровадження заходів державного контролю відповідно до ризик-орієнтованого підходу вздовж всього харчового ланцюга „від лану — до столу“», — розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Зауважимо, що довгостроковий план державного контролю — це інструмент для:

• фахівців Держпродспоживслужби та інших органів влади — для чіткого розуміння стратегічних цілей та пріоритетних напрямків роботи з метою досягнення цілей та розвитку системи контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів на наступні 5 років;
• операторів ринку — для кращого розуміння процесів здійснення заходів державного контролю та полегшення комунікації з міжнародними партнерами в рамках торгівлі та пошуку нових ринків збуту, оскільки відповіді на запити щодо національної системи контролю зібрані в одному документі;
• споживачів — для підвищення рівня поінформованості щодо заходів державного контролю та демонстрації прозорості та відкритості діяльності органів державної влади.

«План не встановлює жодних нових вимог чи правил, він просто надає опис структури компетентного органу, організації системи державного контролю та всіх фактичних контрольних заходів щодо харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин, що мають здійснюватися компетентними органами України на центральному та регіональному рівнях», — додають у міністерстві.

Підкреслимо, що Держпродспоживслужба зобов’язана здійснювати моніторинг впровадження плану та щорічно звітувати Кабінету міністрів України відповідно до наказу Мінекономіки № 547 від 16 березня 2021 року «Про затвердження форми щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю», оприлюднюючи звіти на своєму вебсайті.

«План разом із щорічними звітами буде використовуватися як основа для оцінки ефективності роботи системи контролю», — підсумували у Мінекономіки.