Розвиток локальних ринків збуту та забезпечення продовольчої безпеки на місцевому та національному рівнях: посібник для мікро-, малих та середніх підприємств

30-лист-2022

Війна сповільнила ділову активність всіх без винятку українських підприємств. Були втрачені ланцюги поставок, існують обмеження доступу до ресурсів розвитку, проблеми зі збутом та експортом продукції. Проте саме малий та середній бізнес зазнав найбільших втрат через низький рівень його економічної стійкості. Більшість мікро, малих та середніх підприємств (ММСП) стикаються з однаковими проблемами під час війни, що перешкоджають розвитку бізнесу.

Тому, експерти USAID АГРО вивчили проблеми розширення ринків збуту ММСП і систематизували основні механізми, яких варто дотримуватись для якнайшвидшого відновлення бізнесу, — вони викладені у посібнику «Розвиток локальних ринків збуту та забезпечення продовольчої безпеки на місцевому та національному рівнях».

Метою посібника є розробка плану дій ММСП під час війни для збільшення об'ємів продажу продуктів харчування з доданою вартістю. А також надати ММСП рекомендації щодо сучасних способів, інструментів, механізмів розширення та пошуку нових ринків збуту шляхом налагодження зав’язків із торговими мережами, локальними магазинами, електронними майданчиками, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Також посібник містить інформацію про особливості налагодження прямих продажів харчових продуктів ММСП, про специфіку організації продажів харчових продуктів через посередників, про досвід компаній, які змогли за короткий період відкрити для себе нові канали збуту.

Завантажити посібник можна за посиланням: backend.avm-ua.org/uk/posts/post/create?lang=uk&scenario=post

Публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Більше новин
За рік ціни на пшеницю зросли на 56% — ФАО
06-черв-2022

Індекс цін ФАО на зернові в травні зріс на 2,2% порівняно з попереднім місяцем. Лідируючі позиції зайняла пшениця, ціни на яку зросли на 5,6% порівняно з квітнем і на 56,2% порівняно з відповідним значенням роком раніше.

«Міжнародні ціни на пшеницю, що лише на 11% нижче рекордного рівня, досягнутого в березні 2008 року, зросли у відповідь на заборону експорту, оголошену Індією, а також занепокоєння стосовно стану посівів культур в кількох провідних країнах-експортерах, разом із зниженням перспектив виробництва в Україні через війну»,— інформують аналітики.

Світові ціни на рис також зросли, тоді як ціни на грубе зерно знизилися на 2,1%, а ціни на кукурудзу впали ще більше завдяки незначному покращенню стану посівів в Сполучених Штатах Америки, сезонні поставки з Аргентини та наближення сезону урожаю кукурудзи в Бразилії.

аgravery.com

Детальніше
До 1 жовтня фермери можуть оформити дотацію на кожну корову у розмірі 5 тис. грн — Висоцький
17-вер-2020

Фермери можуть оформити дотацію на кожну корову у розмірі 5 тис. грн, документи приймаються в Мінекономіки до 1 жовтня.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра економіки та сільського господарства.

Він назвав основні умови отримання дотацій за утримання корів молочного напрямку продуктивності:

можуть отримати фермерські господарства (в тому числі сімейні), які мають річний оборот до 20 млн. грн та утримують від 5 корів;

виплата становить 5000 грн/корова, але не більше 250 тис. грн на отримувача;

 документи приймаються в Мінекономіки до 1 жовтня.

За консультаціями можна звертатися в обласні структурні підрозділи АПК, за контактною інформацією на сайт Міністерства, наголосив він. 

milkua.info

Детальніше
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
23-вер-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Детальніше
Виробники і переробники свинини сядуть за стіл перемовин
10-квіт-2017

Історично склалося так, що виробники свинини і її переробники — по різні боки «барикад». Закономірно, що одні хочуть продати продукцію дорожче, інші — купити дешевше. Проте, для стабільної роботи ринку треба шукати консенсусу.

Саме така можливість з’явиться в учасників ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня у ВЦ «АККО Інтернешнл». У рамках події запланований круглий стіл «Цінові гойдалки на ринку живця: хто кого?» під час якого свинарі й представники переробки сядуть за стіл перемовин і зможуть з’ясувати всі проблемні питання.

Думками про потрібність і важливість діалогу поділився один з ініціаторів зустрічі «віч-на-віч» — Дмитро Рожко, директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд».

«Стабільність ринку на руку всім — і переробникам, і виробникам. Чому її немає — одне з головних питань на сьогоднішній день.

Наше господарство бачить ситуацію з обох сторін: маємо і свинокомплекс, і переробні потужності. Сісти за стіл перемовин була більше ідея переробки, «крик душі», можна сказати. Оскільки нормально працювати, коли вартість живця коливається у межах +2/-2, а інколи і -5 грн/кг щотижня — дуже складно. Ми не розуміємо у чому тут «плюс», адже ціна на прилавках магазинів майже не змінна!

З іншого боку, від свинарів-колег чуємо, що м’ясопереробники диктують свої умови, знижуючи ціни. Не думаю, що «скачки» у закупівлі сировини на гривню-дві дешевше приносять таким підприємцям довготривалий зиск чи якусь особливу вигоду. Тому, хотілося б почути аргументи обох сторін, щоб зрозуміти чому так відбувається, чому ті, хто називають себе партнерами не можуть ніяк налагодити стабільну співпрацю.

Для чого «воювати» зі своїми ж? Краще разом працювати і мати стабільні, зрозумілі і прогнозовані умови роботи. Сподіваюся ці перемовини допоможуть знайти відповіді на такі наболілі питання».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок