Попередня оціночна місія ЄС представила звіт щодо готовності України до укладання «промислового безвізу»

ФАО допоможе Україні створити модель дорадчих служб, йдеться у матеріалі AgroPortal

Україна взяла на себе зобов'язання до 2030 року розробити стійку модель дорадчих служб для розвитку фермерства, впровадження міжнародних практик, що сприятиме економічному розвитку та попередженню наслідків зміни клімату. 

Про це йшлося під час круглого столу щодо моделі дорадчих послуг, йдеться у повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначив заступник директора департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій, начальник відділу підтримки фермерства Міністерства аграрної політики та продовольства України Сергій Шупік під час круглого столу, - «Наразі немає такої системи, яка б відповідала потребам малого і середнього агробізнесу. Важливо підтримувати малих та середніх агровиробників на місцевому, обласному та національному рівні, надаючи їм послуги з дорадництва. Крім цього, потрібно працювати і з самими дорадниками, підвищуючи їхню кваліфікацію».

У свою чергу координатор програм ФАО в Україні Хушнід Саттаров заявив, що існування моделі інформаційно-консультаційних послуг важливе для реформування сільського господарства і розвитку сільських територій.

«Аграрії не завжди знають про останні досягнення в сфері тваринництва чи рослинництва, принципи ресурсозберігаючих технологій, через що виробляють менше продуктів з більшою собівартістю. Це можна було б змінити, якби у них був доступ до інформації та можливість підвищити кваліфікацію», — додав він.

Саме тому ФАО впровадила новий проект для підтримки зусиль держави в створенні системного та злагодженого підходу надання сільськогосподарських дорадчих послуг в Україні. У зв'язку з цим було запрошено представників ФАО з Італії, разом з якими учасники заходу обговорили всі переваги попередніх та існуючих моделей надання сільськогосподарських дорадчих послуг. Це допоможе сформувати бачення, методологію та стратегію відновлення стійкої моделі дорадчих послуг в Україні.

Після виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу Держпродспоживслужбою проводиться кропітка робота для забезпечення необхідних умов для здійснення двосторонньої торгівлі. На сьогоднішній день погоджено 20 форм сертифікатів на експорт продукції з України та 12 форм сертифікатів на імпорт з Великої Британії, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після першого установчого засідання Торговельного Комітету, яке відбулося 9 червня відповідно до положень Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.

«Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу наші зусилля були зосереджені на погодженні форм сертифікатів для здійснення двосторонньої торгівлі на взаємовигідних умовах. На сьогоднішній день ми вже маємо 20 сертифікатів на експорт до Великої Британії та 12 сертифікатів на імпорт. Робота в цьому напрямку триває», — розповіла Владислава Магалецька.

Питання, які обговорювалися під час засідання Торговельного Комітету, стосувалися поглиблення двостороннього співробітництва, пріоритетів ефективної взаємодії сторін, вирішення ветеринарних та інших питань.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

2 лютого на черговому засіданні Кабінет Міністрів України затвердив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

«Завдяки Угоді всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами. Тому документ має величезне значення для всього регіону. Зміцнення стратегічного партнерства України і Туреччини розкриє нові економічні та геополітичні перспективи, а також зміцнить наші позиції, що надважливо в умовах активізації російської агресії», — підкреслила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Ключова позиція домовленості — встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Для забезпечення розвитку вітчизняної металургії Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. У той же час, Туреччина відкриває внутрішній ринок для нашого металу. По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі і секонд-хенд і встановлює трьох і пʼяти річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифікату EUR1.

Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. В галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. За попередніми прогнозами угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств.

«Запровадження нових правил створить нові реалії для українських галузей. Для м’якшої та поступової переорієнтації низки галузей Міністерство економіки розробило відповідний пакет рішень», — додала Юлія Свириденко.

me.gov.ua

В Україні майже 70% молочних компаній продовжують працювати, галузі вдалося подолати збої перших тижнів російського вторгнення. — Повідомлення про стан молочної галузі України опублікував портал dairyglobal.net.

«На початку російського вторгнення в Україну деякі виробники та переробники молока були змушені тимчасово призупинити роботу або скоротити виробництво через логістичні проблеми», — повідомили в прес-службі Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради. У заяві від 9 травня додається, що Україна навіть відновила експортні поставки.

У квітні 2022 року Україна експортувала 5630 тонн молочної продукції, що на 21% менше, ніж у квітні 2021 року, свідчать офіційні урядові дані. Російське вторгнення також перешкодило імпорту молочної продукції. У квітні 2022 року країна імпортувала 3326 тонн молочної продукції, що на 62% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Частка молочних компаній, які зупинили роботу, знизилася до 17% проти 32% у перші тижні російського вторгнення, додали в прес-службі. Певною мірою це пов’язують із закінченням боїв у звільнених північних областях. Зараз молочні підприємства відновлюють роботу в Київській, Сумській та Чернігівській областях, звідки минулого місяця відступили російські війська.

Найбільшими молочними компаніями України є Terra Food, Milk Alliance, Danone Україна. У заяві Terra Food говориться, що її виробничі потужності не були закриті «навіть на один день», і що всі співробітники працювали «під звуки повітряної тривоги». Компанія також повідомила, що змінила асортимент продукції, зосередившись на продукції з тривалим терміном зберігання.

Спад виробництва

У 2022 році в Україні очікується зниження виробництва молока на 13−16% у порівнянні з попереднім роком, повідомляє Спілка молочних підприємств України.

«Навряд чи при нинішньому розвитку військової ситуації падіння виробництва сирого молока перевищить 17%», — повідомили в об'єднанні молочних компаній. «Таке зниження не призведе до критичного скорочення пропозиції молочної продукції на внутрішньому ринку, оскільки через міграційний фактор внутрішнє споживання скоротилося на 18−20%».

«Для молочної галузі перші дні також були шоком: кілька міжнародних компаній закрили свої молокопереробні заводи, були порушені налагоджені логістичні схеми доставки сирого молока, а переробним підприємствам не було звідки брати молоко», — повідомили в Спілці.

infagro.com.ua