Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Багаторазові рушники чи серветки, які використовують для витирання дійок перед доїнням, можуть бути фактором передачі інфекції. Після прання на них залишаються патогенні бактерії. Різні мікроорганізми гинуть при різних температурах.

«Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65°С. Вона знищує бактерії групи кишкової палички. Проте збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок є термостабільний і гине лише при 80°C, та й то через 15−60 хвилин», — пояснює к.в.н, ветеринарний лікар Консультаційного центру Асоціації виробників молока Віталій Захарченко.

Тому в господарствах, де виділяють збудники контагіозних маститів, рекомендують використовувати одноразові серветки.

«Більшість господарств перуть рушники в пральних машинах при температурі 30−40°С, недостатній для знезараження бактерій, що спричиняють мастит», — додає експерт.

«Хоч би якою була температура, якийсь із видів збудників залишається на випраному, висушеному рушнику, — переконаний директор Uman Labs Андрій Білан. — Нещодавно допомагали з’ясувати причини маститу на одному з господарств, де кількість хворих корів становила 30%. Насамперед дослідили в лабораторії кілька випраних рушників, якими витирають вим’я перед доїнням. Відібравши зразки, виявили золотистий стафілокок та енетеробактерії».

Багаторазові рушники замінили на одноразові паперові серветки, і через два тижні тестування кількість маститних корів зменшилась до 10%.

«Заміна багаторазових серветок на одноразові ще не вирішує проблему з маститом на фермі. Важливо працювати з персоналом. Так, доярці зручніше користуватися рушником, бо витрачається менше часу на витирання дійок, ніж індивідуальною серветкою. Суть така: одним боком рушника витирають дві передні дійки, другим — дві задні. Паперовим так не витреш, бо для кожної дійки — окрема серветка. А це займає час. Зачасту доярки поспішають і однією серветкою витирають кілька дійок», — говорить Андрій Білан.

На думку директора Uman Labs, у цьому разі слід мотивувати операторів доїння та інших працівників ферми: «У більшості випадків на фермі практикують штрафи, але не виплату бонусів. Як і інших, доярок потрібно заохочувати не поспішати і добросовісно виконувати всі операції протоколу доїння».

MilkUa.Info

Згідно останніх даних Державної служби статистики України (ДССУ) у січні-жовтні поточного року виробництво молока в господарствах усіх категорій склало 8 млн 960,4 тис. тонн, що на 0,8% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Зокрема у жовтні було вироблено 851,9 тис. тонн молока усіх видів, що на 84,9 тис. тонн менше, ніж у вересні, це показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із жовтнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,1 тис. тонн.

Частка промислово-виробленого молока в загальній структурі склала 26,1%, або 2 млн 341,3 тис. тонн. Це на 1,8% більше, ніж у січні-жовтні минулого року. В господарствах населення за аналізований період виробили 6 млн 619,1 тис. тонн молока, що на 1,7% менше, ніж торік.

Найбільше промислового молока за аналізований період було вироблено у Полтавській (358,7 тис. тонн), Черкаській (253,8 тис. тонн), Харківській (203 тис. тонн), Чернігівській (201,3 тис. тонн) та Київській (188,2 тис. тонн) областях.

Чисельність ВРХ, за аналізований період скоротилася на 0,5% та склала 4 млн 45,6 тис. поголів'я. Так, 1 млн 188,8 тис. (-4%) утримується в промисловому секторі і 2 млн 856,8 тис. у господарствах населення (+1,1%).

У той же час, чисельність корів в Україні скоротилася на 1,9% та склала 2 млн 109,7 тис. В сільськогосподарських підприємствах утримують 474,1 тис. голів корів, що на 3,2% менше, ніж у 2016. Населення при цьому тримає 1 млн 635,6 тис. голів. Це на 1,5% менше, ніж торік.

Реалізація промислового молока за три квартали цього року склала 2 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж торік. Середня ціна реалізації тонни молочної сировини склала 6,97 тис. грн/т (+38,3%). Крім того, на власних потужностях або на давальницьких засадах було перероблено 24,2 тис. т.

Найбільше молока реалізували в Полтавські (303,18 тис. тонн), Черкаській (214,5 тис. тонн) та Київській (193,9 тис. тонн) областях.

milkua.info

В останні дні літа закупівельні ціни на живець свиней продовжили висхідний рух, проте темпи його дещо послабилися. Так, на початку третьої декади серпня середня ціна закупівлі свинини живою вагою зафіксувалася на позначці 47 грн/кг, додавши 6% за тиждень. Протягом останнього тижня серпня свиней І-ї категорії реалізуватимуть в середньому на 3% дорожче ніж протягом 34-го.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

За підсумками останніх торгів, більшість виробників реалізуватимуть на 1-2,5 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше, а верхня межа цінового діапазону перетнула «психологічну» позначку 50 грн/кг. Прискорення підйому цін надають дефіцит товарних свиней забійних кондицій та високий попит на тварин, які ще не досягли традиційної забійної маси, а також бажання переробників закупити поголів’я «на місцях» через ускладнення логістики заготівлі живця через поширення АЧС.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Уряд для сприяння залученості більшого кола сільгосптоваровиробників до державних програм, та як наслідок, збільшення посівних площ в Україні, вніс зміни до державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” (Постанова КМУ від 24.01.2020 № 28) та портфельних гарантій (Постанова КМУ від 14.07.2021 № 723). Зокрема, змінами уточнюються суб’єкти, які мають право на отримання підтримки.

Відтепер держпідтримку може отримати український аграрій – фізична або юридична особи - резиденти України, за умови, що їх засновники не є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором/окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій (суб’єкти, які мають інших бенефіціарів мають право на участь).

Вказані зміни відбулися за ініціативи Мінагрополітики у зв’язку зі збройною агресією росії проти України.

minagro.gov.ua