Рушники для вимені — розсадник збудників маститу

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

У с. Бутенки Полтавської області за підтримки міжнародного інвестиційного Проекту USAID/Партнерство заради інновацій: «Розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи» відкрили сімейну молочну ферму.

Повідомляють «Новини Полтавщини».

Родина вирішила забрати свої земельні паї та своїх рідних. Зібрали невеликий земельний банк і тепер займаються молочним скотарством. Наразі на фермі вже утримують понад 50 голів великої рогатої худоби.Сімейна ферма створена на базі кооперативу «Молочний світанок».

Завдяки підтримці міжнародного проекту МБФ «Добробут громад» та уряду Канади, приміщення для утримання худоби було обладнано технологічними засобами вентиляції, поїння та освітлення. Нова доїльна установка та танк-охолоджувач дають змогу отримати молоко першого ґатунку, закупівельна ціна якого сьогодні складає понад 8 грн/л.

13 квітня 2017 року відбулось ознайомлення з роботою цього господарства. 

«На сьогодні вкрай важливим є надання підтримки малим домогосподарствам, що прагнуть покращити якість продукції та модернізувати виробництво, і для яких таке виробництво чи не єдине джерело існування», – зазначила голова Кобеляцької райдержадміністрації Таміла Шевченко. 

Владислав та Катерина Скрильники ретельно вивчили умови Проекту та вирішили створити власну сімейну ферму.  Подали  заявку, пройшли відбір та отримали позитивний результат. Завдяки покращенню умов утримання тварин, а саме: автоматичній системі напування корів, якісній системі вентиляції повітря, освітлення та автоматизованому доїнню продуктивність поголів’я ферм зросте як мінімум на 15-25%, охолоджувач молока покращить його якість та вплине на його вартість. Все обладнання для ферми отримано та забезпечено проектом.

В даний час службою у партнерстві із не урядовою організацією SOCODEVI (Канада) впроваджується проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який спрямований на підвищення добробуту селян та фермерів, що займаються виробництвом молока. Він забезпечить вирішення труднощів, які стоять перед малими, середніми виробниками молока шляхом створення та посилення існуючих кооперативів, що пропонують послуги, необхідні для ефективної системи молочного виробництва.

Асоціація тваринників України вже тривалий час проводить системну роботу щодо відкриття ринку Туреччини для українських виробників тваринницької продукції.  Для експортерів ВРХ цей напрямок є стратегічно важливим та економічно вигідним насамперед з точки зору географічної близькості. До того ж Туреччина є однією із лідерських країн по споживанню та експорту яловичини.

Українська сторона в особі Асоціації тваринників зуміла переконати потенційних турецьких партнерів у відкритті ринку експорту живої ВРХ та яловичини.

Голова АТУ Ірина Паламар разом із Першим заступником Держпродспоживслужби Олександром Жуком провела переговори з представниками Офісу торгового радника посольства Туреччини в Україні щодо високої зацікавленості українського бізнесу в експорті ВРХ живою вагою та м’яса яловичини. Асоціацією було підготовлено і представлено повний аналітичний матеріал по Україні. Ця інформація була передана турецьким посольством повноважним компетентним органам турецької сторони та отримала зворотню позитивну реакцію – готовності так само турецького бізнесу імпортувати з України живець ВРХ та м’ясо.

У продовження предметного розвитку україно-турецьких бізнес-відносин в сфері ВРХ та яловичини до України прибула одна з ключових турецьких компаній, яка буде основним потенційним покупцем в України ВРХ та м’ясної продукції. Ця ж турецька компанія стала членом Асоціації тваринників України і приєдналася до команди її українських тваринницьких підприємств, з якими готова співпрацювати.

На сьогодні Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар неодноразово прийняла в стінах Асоціації тваринників України представників турецької компанії, більше познайомила з внутрішнім ринком та напрямами діяльності Асоціації.

Також турецька делегація разом із Асоціацією тваринників відвідала вже низку українських підприємств, які займаються вирощуванням ВРХ та виробництвом м’яса і  м’ясної продукції. Там вони провели огляд підприємств та виробництва, перевірили його відповідність санітарно-епідеміологічним вимогам, за умови дотримання яких питання співпраці буде втілено. У відповідь турецька сторона залишилася задоволеною побаченим та була висловлена готовність, передусім, до експорту продукції яловичини.

Представники турецького бізнесу самостійно переконалися в тому, що в Україні є з ким працювати, і зараз за сприяння Асоціації тваринників України підбирають потенційних партнерів - українські господарства, в яких будуть купувати тваринницьку продукцію.

Обидві країни наразі продовжують переговори щодо організації поставок української продукції тваринництва на турецький ринок. Вже проведено їх чималу кількість.

Станом на зараз переговорний процес вже увінчався тим, що турецька влада офіційно підтвердила Україні, що має готовність до  відкриття свого ринку для експорту живої ВРХ та м’яса.  До Держпродспоживслужби України надійшов дуже розгорнутий лист-опитувальник з Туреччини, в якому українська сторона повинна надати детальний звіт щодо законодавства, ветеринарії, структури компетентних органів і т.д.

Інформацію щодо листа-опитувальника та інші подробиці подальшої співпраці в українсько-турецьких відносинах читайте в наших наступних новинах.

 Асоціація тваринників України

В Україні прогнозується збільшення виробництва молока. Про це повідомляє American Dairy Technology, пише agronews.ua.

Цьогорічний липень виявився більш вдалим для операційної маржі виробництва молока порівняно з липнем минулого року, але гіршим за позаминулий. Експерт American Dairy Technology Іон Морару розібрав причини та перспективи:

• закупівельні ціни на молоко-сировину не змінюються вже протягом семи місяців (тобто з грудня 2020 року);
• липень виявився спекотним і молочна продуктивність корів досить сильно падала під впливом теплового стресу, ну і ще на цей період традиційно припадають «слабші» раціони: минулорічні основні корми закінчуються, а свіжих ще немає;
• ціни на фураж на внутрішньому ринку за останній місяць знизились (зерно і соняшник на 8−10%, соєві продукти на 3%);
• ну і маємо приємний прогноз для виробників щодо підвищення закупівельної ціни на молоко в серпні, незалежно від змін по ПДВ, який повертається на рівень 20%;
• цього року за всіма прогнозами кукурудзяний силос буде з хорошими якісними показниками, тобто і «маса» і «крохмаль» сподіваюся — порадують, головне правильно закласти;
• хоча такий корм як сінаж і не є основним в годівлі молочних корів, але цього року завдяки добрим погодним умовам, його заклали чимало, тому і згодовувати його будуть більш інтенсивніше ніж минулі роки, а як це вплине на вартість кормо-дня, побачимо… а перші лабораторні аналізи цьогорічного сінажу з господарств, досить таки непогані.

Поки ситуація на серпень для виробників молока виглядає перспективною, передбачається подальше збільшення операційної рентабельності виробництва молока.