Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.

«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.

На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.

Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.

Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.

Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».

«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.

За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.

«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.

Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.

Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.

«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.

MilkUa.info

Члени НААН підготували рекомендації щодо заготівлі кормів в умовах війни та обмежених ресурсів.

Виробництво прогнозованої кількості кормів в умовах воєнного стану ускладнюється дефіцитом енергетичних та людських ресурсів, а також нестійкими погодними умовами.

Важлива роль у виробництві кормів для сімейних ферм та особистих селянських господарств належить створенню центрів виробництва кормів в об'єднаних територіальних громадах. Для забезпечення продовольчої безпеки вітчизняні товаровиробники мають виробити: молока — на рівні 8,23 млн т, м’яса великої рогатої худоби — 135 тис. т, м’яса свиней — 600 тис. т, м’яса птиці — 1,62 млн т, яєць — 4,1 млрд. При раціональній годівлі сільськогосподарських тварин і птиці 1 т кормів має забезпечувати виробництво 1 т молока з відповідними показниками якості, 0,13 т м’яса великої рогатої худоби, 0,3 т м’яса свиней, 0,45 т м’яса птиці та 5,5 тис. яєць. За таких умов споживання продуктів тваринництва на душу населення в Україні досягатиме: м’яса — 54 кг (р.н. -83 кг), молока — 200 кг (р.н. — 380 кг), яєць — 280 шт. (р.н. — 290 шт.) Тому у 2022 році для виробництва прогнозованих об'ємів тваринницької продукції галузь кормовиробництва повинна забезпечити заготівлю об'ємистих кормів на рівні: 1,7 млн т сіна; 7,6 млн т сінажу та 30,5 млн т силосу.

аgravery.com

У період з 04 ​​по 10 серпня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 375 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про вогнища африканської чуми свиней у Володимирській (1), Московській (1) і Калінінградській (3) областях. Вогнища нодулярного дерматиту виявили в Курганській (12) і в Самарській (2) областях. Високопатогенний грип птахів виявили в республіках Марій Ел (1), Чуваській (1) і в Удмуртській (4) Республіці, а також в Нижегородській (1) і Орловській (1) областях.

На території раніше благополучних країн відзначили наступні захворювання:

африканська чума свиней в Китайській Народній Республіці (1)

високопатогенний грип птахів в Малайзії (1);

чума дрібних жуйних в Сьєрра-Леоне (1);

бабезиоз великої рогатої худоби в Румунії (4).

Вогнища ящура виявили в Ботсвані (3), Гамбії (1) і в М'янмі (28). Африканську чуму свиней зареєстрували в Латвії (9), Польщі (49), в Республіці Молдова (1), в Румунії (228) і в Україні (2). Ветеринарні служби Республіки Бурунді зареєстрували нові вогнища чуми дрібних жуйних тварин (5). У Грузії виявили вогнища нодулярного дерматиту (3). Нові вогнища високопатогенного грипу птахів виявили у В'єтнамі (3) і Тайвані (2).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про лихоманку Західного Нілу в Греції (1); про сибірку в Румунії (1) і Франції (5).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

В умовах війни проблем українського агросектору безліч, але головною залишається – заблоковані морські порти. Європейський напрямок експорту не може забезпечити українським обсягам вивозитись вчасно. Корка на кордоні з вагонів-зерновозів, в свою чергу тримає наповненими елеватори всередині країни. А наступні жнива розпочнуться через місяць. Думки великих гравців зернового ринку, щодо проблем які виникають на тлі малих можливостей експорту, зібрано у матеріалі: Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів.

40 тонн насіннєвої картоплі передала компанія «Агріко Україна» тільки через гуманітарний штаб Всеукраїнської Аграрної ради, який працює спільно із благодійним фондом SaveUa. Загалом, населення отримало 600 тон насіннєвої картоплі від Агріко з початку війни. В компанії роздавали два сорти картоплі, які вже в кінці серпня дадут врожай, а значить і їжу домогосподарствам по всій країні. Бо 80−90% картоплі вирощується саме в домогосподарствах.  Деякі селяни, зможуть більше посадити, за рахунок додаткового насіння. Городники також планують вирощену картоплю роздавати нужденним. 

В яких сферах сільського господарства зросли зарплати, а в яких знизились? Відповідь на ці питання дають аналітики кадрового агентства grc.ua. За їх даними, найвищі зарплати пропонують на Київщині та Полтавщині. Найнижчі зарплати в травні у відкритих вакансіях пропонуються у Чернігівській області. Загалом, в агросекторі, середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні, до 16 600 грн у травні. Компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Чи не щодня ДСНС повідомляє про підрив тракторів під час польових робіт. Протитанкові міни залишаються після себе окупанти. Станом на середину травня, площа бойових дій становить до 11 млн га, майже половина з цих територій може бути «забруднена» вибухонебезпечними предметами. Після огляду місця підриву, сапери знаходять ще декілька вибухонебезпечних предметів. Трактори, зазвичай під списання, а водії часто гинуть чи отримують травми. Зі слів керівників господарств, заявки на розмінування вони відправляли чи не вперший день звільнення територій від росіян, але сапери не квапляться розміновувати поля. Правоохоронці кажуть, що сьогодні найголовніше завдання це розміновування будівель та доріг, тому сьогодні вони просто не встигають оглядати поля. Про проблеми розмінування українських полів в матеріалі за посиланням.

Окуповані території зменшили кількість посівних площ в Україні. Також багато підприємств просто знищили російські окупанти. Вирішити проблему із зменшенням посівних площ законодавці вирішили за рахунок земель, які до цього не оброблялись. Для цього було ухвалено закон № 2145-IX. Документом закріплена можливість передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року землеволодінь сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності,  а також ряду інших СГ землеволодінь, з орендною платою до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Agravery.com