Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.
«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».
Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.
На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.
Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.
Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.
Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».
«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.
За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.
«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.
Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.
Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.
«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.
