Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

На українсько-турецькому Агробізнес-форумі очільник Міністерства сільського та лісового господарства Турецької Республіки Бекір Пакдемірлі та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк обговорили основні напрями співпраці в галузі на 2019 рік. Україна має значні перспективи в експорті в Туреччину продукції тваринництва, зернових, борошна, меду маргаринової продукції, цукру та кондитерських виробів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«І Туреччина, й Україна — розвинені аграрні країни. Іноді ми виступаємо конкурентами, але набагато частіше — партнерами. Ми бачимо великі можливості для поглиблення співпраці в АПК, а угода про Зону вільної торгівлі, основні параметри якої перебувають на фінальному узгодженні, допоможе перевести торговельні відносини на якісно новий рівень», — відзначив Максим Мартинюк.

Серед пріоритетів співпраці - збільшення обсягів та диверсифікація товарної структури двосторонньої торгівлі. Найвищий потенціал для нарощування поставок до Туреччини має українська продукція тваринництва, зернові, борошно, мед, маргаринова продукція, цукор та кондитерська продукція.

Також сторони обговорили питання посилення взаємодії між компетентними органами обох країн, відповідальними за санітарні та фітосанітарні заходи та контроль, спрямованої, зокрема, на погодження сертифікатів на експорт/імпорт агропродовольчої продукції та удосконалення транспортних та митних процедур.

Туреччина надає системну підтримку Україні в питаннях розвитку лісового господарства, зокрема, основними напрямами співпраці є боротьба з лісовими пожежами, шкідниками та хворобами лісу, а також відтворення лісів.

У свою чергу, пан Пакдемірлі зазначив, що Туреччина досягла значних успіхів у галузі рибного господарства та аквакультури. Цей досвід може бути застосований в рамках реалізації спільних інвестиційних проектів. Зокрема, співпраця з ТР допоможе відновити потенціал рибної галузі, який було частково втрачено внаслідок анексії Криму.

Також під час Форуму був підписаний Протокол за результатами Четвертого засідання українсько-турецької Робочої групи з питань сільського господарства, яке відбулось напередодні. Документ підписали співголови Робочої групи від української та турецької сторін, відповідно — заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та генеральний директор з питань Європейського Союзу та міжнародних відносин Айлін Чаглаян-Озджан. Протокол відображає домовленості сторін та спільно визначені пріоритети співпраці на наступний період.

«Наразі Туреччина займає третю позицію серед 20 найбільш перспективних ринків для експорту української продукції відповідно до Національної експортної стратегії України. Окрім того, наші країни мають значний потенціал нарощування обсягів інвестиційної співпраці в АПК, а підписання Угоди про ЗВТ відкриє додаткові можливості для обох сторін. Також сьогодні вже є успішні приклади спільних проектів турецького та українського бізнесу в АПК», — наголосила заступник міністра Ольга Трофімцева.

За січень-серпень 2018 року виробництво молока в Україні склало 7 млн тонн, що на 2% менше, ніж за аналогічний період 2017 року (7,14 млн тонн).

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

При цьому сільгосппідприємства виробили на 0,5% більше молока порівняно з січнем-серпнем — 1,9 млн тонн.

Водночас господарства населення скоротили виробництво на 29% — до 5,09 млн тонн.

Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя і частини зони проведення АТО.

milkua.info

Голова Держпродспоживслужби провів зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації з питань доопрацювання проекту закону «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстр. № 2845), який днями був прийнятий парламентом у першому читанні.

Учасники зустрічі зазначили, що на сьогодні в Україні відповідного галузевого законодавства, що регулює процеси гігієни, виробництва та обігу кормів, не існує. Тому наразі робота над цим законопроектом є важливим етапом не лише для удосконалення національної законодавчої бази, але й в рамках гармонізації законодавства до вимог ЄС.

Законопроект «Про безпечність та гігієну кормів» визначає питання виробництва, експорту, імпорту, використання, маркування, транспортування, зберігання та ведення в обіг кормів та кормової сировини, забезпечення безпечності та гігієни кормів в Україні.

Прийняття цього законодавчого акта дозволить запровадити єдині правила та вимоги як до вітчизняних, так і зарубіжних виробників і постачальників кормів, урегулювати питання їх реєстрації, встановити чіткий перелік продукції, для виробництва якої необхідно отримувати документ дозвільного характеру, встановити права і обов‘язки операторів ринку кормів та відповідальність за порушення законодавства про корми.

Учасники зустрічі основну увагу приділили процедурі реєстрації кормів та кормової сировини.

Прес-служба Держпродспоживслужби