16 липня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №7 (95), липень 2018

Жодного спалаху високопатогенного грипу птиці не було зареєстровано в Україні у 2022 р.

Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

«Моніторинговими дослідженнями на грип птиці було охоплено птахопоголів’я з 487 птахогосподарств різної форми власності та з 4 677 населених пунктів», — уточнюють у відомстві.

За 6 місяців поточного року на грип птахів було досліджено 56 694 проби біоматеріалів від птахів, у тому числі:

• 7 видів птиці птахогосподарств — 21 250 голів;
• 5 видів птиці особистих селянських господарств — 34 422 голови;
• 11 види синантропної птиці — 304 голови;
• 31 вид дикої перелітної птиці — 668 голів;
• 22 види зоопаркової птиці — 50 голів.

«На грип птахів досліджена птиця з 4 677 населених пунктів України (враховуючи видовий відбір проб: від курей — з 3847 н.п., від качок — з 366 н.п., від гусей — з 376 н.п., від індиків — з 86 н.п., від цесарок — з 2 н.п.)», — додали у Держпродспоживслужбі.

Через воєнні дії на територіях Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей наявна інформація про проведені дослідження за січень-лютий включно.

agroportal.ua

У Папуа-Новій Гвінеї тестують нову систему ідентифікації тварин, зокрема свиней, яка повідомляє споживачам повну інформацію про походження, годівлю та вакцинацію. Про це повідомляє продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО), передає УНН.

Підтвердження якості продукції дозволить цій країні вийти на новий рівень міжнародної торгівлі, де зростаючий попит на свинину відкриває нові можливості для експорту.

Міжнародний союз електрозв'язку разом з ФАО працює над створенням системи розподіленого реєстру, більш відомої як система на основі блокчейн, що дозволяє відстежувати тварин, а споживачам - надавати гарантію покупки завдяки підтвердженню інформації про придбаних свиней.

За допомогою цієї системи фермери з Папуа-Нової Гвінеї зможуть реєструвати важливу інформацію про своїх тварин, в тому числі їх походження, чим їх годували, коли він хворіли і якими препаратами їх лікували. До впровадження цієї системи у споживачів не було можливості перевірити ці відомості.

Застосування нової системи супроводу надзвичайно важливе для забезпечення довіри з боку споживачів, а також розширення фермерами ринку і отримання справедливого доходу на вкладені ними кошти, кажуть фахівці.

Використовуючи мітки радіочастотної ідентифікації і додаток для смартфона, фермери зможуть вести електронну історію того, як вони розводили своїх свиней, показуючи, наприклад, що відгодовували своїх тварин солодкою картоплею або що проводили необхідну вакцинацію.

Зараз система проходить пілотні випробування в Дживаці, де місцеві жителі з ентузіазмом включилися в тестування цієї ініціативи. На наступних етапах проекту буде потрібно доопрацювати додаток і поширити його серед ширшої групи фермерів.

Тим часом Україна не може закріпити навіть базову (обов'язкову) ідентифікацію тварин, не кажучи вже про блокчейн і реєстрацію даних походження.

Відповідний законопроект про обов'язкову ідентифікацію всіх тварин України був зареєстрований в серпні 2018 року. З тих пір Рада чотири рази відкладала його розгляд. 

Раніше УНН повідомляв, що в Україні зареєстровано лише 4 млн голів худоби. При цьому немає реєстрації диких тварин.

Що стосується домашніх і безпритульних тварин, то в минулому році в столиці було чиповано всього 36 тварин, в цьому році - 19.

Джерело: УНН

В Україні планують «підігнати» до європейських стандартів вимоги до утримання сільськогосподарських тварин — гармонізувати українське законодавство із закордонним.

Про це йдеться у спецпроекті на Kurkul.com.

Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя деяких видів тварин» регламентуватиме умови нагляду за тваринами, доглядом і годівлею, а також вимоги до приміщень, у яких утримують тварин.

Найбільше інвестицій, за розрахунками спеціалістів МЕРТСГ, вимагатиме скотарство. Для середньої ферми на 500 корів потрібно постійно мати 160 боксів із вигулом для індивідуального утримання телят. Середня ціна 1 місця становить орієнтовно 10−20 тис. грн. Отож, інвестиції для ферми на 500 корів сягнуть € 50−90 тис.

За даними Державної статистики України, у промисловому секторі утримують 470,3 тис. корів. В Україні близько 30% молочно-товарних ферм (150 тис. корів) досі працюють за екстенсивними технологіями, у тому числі не використовують індивідуальні бокси для телят, застосовують прив’язне їх утримання. Саме їм, у першу чергу, необхідно буде інвестувати у створення/модернізацію закритих чи відкритих майданчиків для утримання телят. Загальна сума інвестицій, необхідних учасникам галузі в реорганізацію утримання телят, сягне 480−900 млн грн.

«Поки невідомо, чи підпише цей наказ не так давно призначений в.о. міністра Павло Кухта. Але якщо нові вимоги запрацюють, то, вочевидь, на деякі тваринницькі підприємства в Україні на тлі економічної кризи 2020 р. у найближчому майбутньому очікують складні часи. Хоча насправді стандартизовані європейські норми відкриють виробникам шлях на нові ринку збуту продукції, а вітчизняні споживачі зможуть розраховувати на більш якісні та „добрі“ продукти», — зазначається у повідомленні.

Польський птахівничий сектор зазнає краху - написано в аналізі, підготовленому Польською зерно-кормовою палатою (IZP).

IZP нагадує, що польська птахівницька промисловість має статус найбільшого виробника м'яса птиці в ЄС.

В останні місяці виробництво, схоже, досягло межі можливостей. «Динаміка зростання виробництва м'яса птиці в останні роки була пов'язана з експортом, в основному м'яса курчат-бройлерів і, в меншій мірі, м'яса індиків», - йдеться в аналізі.

Безумовно, основним фактором, що визначає собівартість виробництва птахівничої продукції, є корми. Їх частка може становити більше 70% в загальних виробничих витратах.

Закупівельні ціни на курчат-бройлерів і індичку різко впали і є найнижчими за останні 10 років. Собівартість продукції зростає з вересня. У нас рекордно високі ціни на зерно, соєвий шрот і жири, що повністю підірвало економічний сенс ведення виробництва. Заводчики несуть величезні фінансові втрати. Ця ситуація має непрямий ефект, який призводить до колапсу птахівництва в Польщі на всіх рівнях - починаючи з батьківських стад, інкубаторіїв, комбікормових заводів, ветеринарів, постачальників обладнання та послуг і закінчуючи бійнями і переробними підприємствами. Найбільші втрати терплять неінтегровані селекціонери, «засуджені» до ринкових закупівельними цінами, вказують автори дослідження.

Останнім часом ціна трохи відновилася після дуже глибокого руху вниз, але птахівників хвилюють і інші проблеми: розвиток торговельних відносин з Великобританією і ситуація з епідемією пташиного грипу. Це інші визначальні фактори, які, безсумнівно, вплинуть на стан цього сектору в найближчі місяці.

emeat