Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

За сумою виручки від експорту агропродовольчої продукції у $18,6 млрд Україна посідає 25 місце у світі.

Про це повідомив керуючий партнер компанії Start Global Дмитро Швець.

За його словами, за цим показником наша держава майже вдвічі відстає від сусідньої Польщі, яка займає 13-ту позицію у світовому рейтингу та експортує агропродовольчих товарів на суму $ 34,7 млрд.

«До топ-5 продуктів вітчизняного експорту входять зернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю», — зазначає Дмитро Швець.

Для прикладу слід детальніше розглянути, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Так, український експорт цієї групи у 2018 році склав $ 268 млн, що майже вдесятеро менше, ніж у Польщі, яка входить в топ-10 експортерів цієї групи в світі. При цьому експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки, а в Україні за той самий час цей показник упав на 6% та на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Загалом, експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становить $ 1,6 трлн, а до п’ятірки лідерів-експортерів входять США, Нідерланди, Німеччина, Бразилія та Китай.

agronews.ua

Європейський Союз та Світовий банк розпочинають п'ятирічну Програму підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні.

Про це повідомляє Представництво ЄС в Україні.

Спільні зусилля сприятимуть підвищенню прозорості та ефективності використання земельних ресурсів, а також підтримають проведення земельної реформи, повідомили на презентації 16 травня в Києві.

«Співпраця ЄС з Урядом України та Світовим банком створить передумови для ефективного верховенства права та поваги до кожного з власників та користувачів землі як передумови для підвищення продуктивності сільськогосподарської продукції та ефективної децентралізації. Ми приємно схвильовані з приводу великої зацікавленості до програми зі сторони областей, а також співпраці Уряду на різних рівнях. Сподіваємось, це принесе відчутні результати та вигоди для всіх українців», — наголосив посол Хюг Мінгареллі, голова Представництва Європейського Союзу в Україні.

Програму впроваджуватимуть на території двох пілотних областей: Київської та Миколаївської. Вона передбачає технічну, аналітичну, методологічну та консультативну допомогу власникам сільськогосподарських земель, фермерам, об'єднаним громадам, місцевим, регіональним та центральним органам виконавчої влади.

Серед іншого, власникам землі надаватимуть допомогу з оформлення земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок в земельному кадастрі, інформацію про ціни на ринку. Сільські громади отримають підтримку зі встановлення та реєстрації кордонів населених пунктів та ОТГ, практичних інструментів планування та управління земельними ресурсами, а державні та регіональні органи влади одержать нові інструменти прозорості, такі як моніторинг земельних відносин, дистанційне зондування, оцифрування записів тощо.

«Відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення матиме поворотне значення. Це дозволить Україні розкрити свій величезний сільськогосподарський потенціал шляхом збільшення інвестицій та підвищення продуктивності в сільському господарстві, тим самим сприяючи розвитку села. Це також допоможе боротися з корупцією завдяки підвищенню прозорості використання державних земель», — зазначила Сату Кахконен, директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України.

Очікується, що зусилля міжнародних партнерів поліпшать добробут селян, сприятимуть розвитку фермерства і громад, зменшать корупцію та забезпечать надійну інфраструктуру для прозорого та ефективного ринку сільськогосподарських угідь в Україні.

milkua.info

Держава гарантує перед банками 80% суми кредиту для виробників сільськогосподарської продукції, уряд передбачив на це понад 25 млрд грн. Про це повідомив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, у своєму відеозверненні.

«Хочу також звернутися до аграріїв. Уряд уже запустив програми додаткової фінансової підтримки, аби за першої можливості в Україні розпочалася посівна кампанія. Українські сільгоспвиробники вже можуть отримати кредити під 0%, а держава гарантує перед банками 80% від суми такого кредиту», — розповідає Шмигаль.

За його словами, уряд передбачив на ці два напрями допомоги понад 25 млрд грн. Цих коштів вистачить для підтримки всіх малих та середніх фермерів, які планують цього року розпочати посівну кампанію.

agravery.com

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua