Експерт розповів, чому виручка від агроекспорту України лише на 25 місці у світ

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

Десять показників для вимірювання кормової цінності на фермі становлять: розмір часток зерна, розмір фракцій грубого корму, ферментація силосу, конверсія корму, перевірка азоту сечовини в молоці (АСМ), оцінка балу гною, оцінка вмісту крохмалю в гної, бал локомоції та бал вгодованості.

Використовуючи цю інформацію, можна збалансувати раціон так, щоб корова більш ефективно перетравлювала та засвоювала корм та отримувати з цього додатковий прибуток.

Вчені Університету штату Іллінойс стверджують, що ці інструменти допомагають ідентифікувати поживні речовини, які проходять транзитом і не засвоюються коровою. В такому разі, радять вчені, варто звернути увагу на розмір часток концентратів, згодовувати захищений метіонін та лізин, а також ретельно відслідковувати рівень АСМ. Бал локомоції варто перевіряти через те, що коли корова кульгава, то втрачається продуктивність.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Микола Сонько відповів на запитання читачів щодо вакцинації, які надійшли на адресу редакції «Здоров’я тварин і ліки». 

Які щеплення проти вірусних хвороб тварин у власності населення служба ветеринарної медицини здійснює безкоштовно?

З метою стабілізації епізоотичної ситуації в країні та охорони території держави від проникнення особливо небезпечних збудників хвороб, захисту тварин та населення — постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 року № 413 передбачено, що здійснення обов’язкових протиепізоотичних заходів: діагностика, профілактика та ліквідація окремих захворювань, в першу чергу спільних для тварин і людей, та захворювань, які можуть завдати значних економічних збитків, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Безкоштовні планові щеплення проти вірусних хвороб тварин в господарствах приватного сектору України проводять від сказу тварин (вакцинують собак, котів), класичної чуми свиней (вакцинують свиней), хвороби Ньюкасла (вакцинують свійську птицю родини курячих).

В Україні проводяться планові огляди —диспансеризація тварин, яка включає планові діагностичні, лікувально-профілактичні і санітарно-гігієнічні заходи. Вони спрямовані на раннє виявлення ознак захворювань тварин, їх профілактику і лікування. Плановим оглядам підлягають велика рогата худоба, дрібна рогата худоба, коні та свині.

Чи входить у плату за щеплення вартість ветеринарних препаратів?

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2016 року № 18 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року № 96». Розміри плати за послуги, які надаються регіональними службами ветеринарно-санітарного контролюдо розміру плати за надані ветеринарні послуги власникам тварин не включаються. 

Разом з тим, з метою своєчасного виконання Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних заразних хвороб тварин в Україні, в умовах обмеженого фінансування з державного бюджету, закупівля засобів захисту тварин може здійснюватися як власниками тварин, так і державними установами ветеринарної медицини. При закупівлі останніми — в розмір плати буде враховуватись вартість використаних препаратів.

Поясніть, чи рекомендовані тарифи на ветеринарні послуги включають ПДВ?

Розміри плати за надання послуг, визначені без урахування податку на додану вартість (ПДВ), який справляється відповідно до Податкового кодексу України. Оплата здійснюється відповідно до тарифів за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2016 № 18 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 лютого 2013 року № 96», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16-го лютого 2016 р. за № 243/28373.