Українські сільгоспвиробники зможуть отримати кредити під 0%

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба розповів, що найбільш популярними продуктами в Євросоюзі є курятина, ягоди і яблука. Про це він повідомив в ефірі телеканалу ICTV, передає УНН.

Кулеба зазначив, що агропромисловий комплекс України може скласти конкуренцію не тільки в Європі, але і у всьому світі. Тому не всі задоволені, що на європейському ринку з’являється українська продукція.

На своїй сторінці у Facebook Кулеба прокоментував і нещодавно ухвалений проект змін до Угоди про асоціацію України з ЄС в частині збільшення квот для українського м’яса птиці.

«У народі ці зміни відомі як «Угода про птицю». Зміни передбачають, що безмитні квоти на експорт м'яса птиці до ЄС з наступного року почнуть збільшуватися з 20 до 70 тис. тонн.

Хто в курсі, той знає, наскільки це складна історія. Хто не знає – просто повірте, що дуже складна.

Важливо ось що: цим рішенням ми знаходимо новий баланс у торгівлі з ЄС за конкретними позиціями. Але це важливо не лише щодо м'яса птиці, успіх в експорті якого схвилював наших європартнерів. Баланс потрібен і в торгівлі іншими товарами. Наша торгівля з ЄС має не лише зростати, але і бути збалансованою за усіма позиціями», - написав він.

Укладення угоди є доказом того, що торговельні відносини з ЄС розвиваються динамічно, а сторони готові оновлювати Угоду, коли змінюється попит, зазначає віце-прем’єр.

«Політ птиці на Захід відкриває можливості для польоту й інших товарів.

Справа у тому, що коли Угода про асоціацію лише розроблялася, за основу були взяті актуальні на той час показники структури торгівлі 2007-2009 років. Але ж з того часу і в ЄС, і в Україні структура економік суттєво змінилася!

Саме тому успіх кейсу із розширенням квот на м’ясо птиці такий важливий. Він відкриває шлях до більш комплексного перегляду преференційних умов торгівлі. Цей кейс показав, що сторони не повинні чекати 2021 року для оновлення Угоди.

Вже цього року ми будемо про це говорити під час засідань спільних інституцій.

Позиція Уряду незмінна: ми маємо підтримувати українських експортерів, збільшувати кількість експортерів за конкретними позиціями і зрештою привести Угоду про асоціацію у відповідність до реального потенціалу торгівлі та стратегічних амбіцій асоціації України», - резюмував Кулеба.

Джерело: УНН

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

За даними Державної служби статистики, у 2018 році в Україну було ввезено агропродукції на $5,5 млрд. Це на 17,4% більше, ніж у 2017 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав понад $4,6 млрд.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України третій рік поспіль утримують країни-члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року зросла з $2274 млн 2017 року до $2695 млн торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства — 49,3%.

Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії — $1066 млн (19,5%), Латинської Америки — $409 млн (7,5%) та Африки — $ 292 млн (5,3%).

Як і рік тому, основним постачальником агропродукції в Україну у 2018 році стала Польща з показником у $556 млн.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина ($493 млн), Туреччина ($382 млн), Італія ($277 млн), Сполучені Штати Америки і Франція (по $242 млн), а також Нідерланди ($ 211 млн), Норвегія ($166 млн), Індонезія ($161 млн) та Китай ($159 млн).

Разом ці 10 країн забезпечили близько 53% від загальних вартісних обсягів імпорту агропродовольчої продукції до України.

Ризик поширення вірусу грипу птахів в Європі сьогодні надзвичайно високий, відзначається в новій доповіді Європейського агентства з безпеки продуктів харчування (EFSA). Протягом останнього місяця більше 300 випадків зараження були зареєстровані в Бельгії, Данії, Франції, Німеччині, Ірландії, Нідерландах, Швеції і Великобританії. Більшість випадків було виявлено у диких птахів, хоча було кілька спалахів серед домашніх птахів.

Випадків захворювання серед людей в рамках нових спалахів поки не виявлено, і ризик передачі інфекції людині залишається дуже низьким. Однак за розвитком вірусів необхідно уважно стежити, щоб контролювати ризик появи штамів вірусу, які можуть передаватися людині, відзначають експерти EFSA.

За матеріалами FeedNavigator