Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Фахівці Держпродспоживслужби за І квартал 2021 р. вилучили з обігу 5,4 тис. т фальсифікованого м'яса. З них 3,3 т м'яса птиці і 2,1 т м'яса і м'ясопродуктів.

Про це повідомила голова відомства Владислава Магалецька на сторінці в Facebook.

Вона зазначила, що інший важливий напрямок Держпродспоживслужби – робота над відкриттям нових ринків збуту для українських виробників.

Згідно з повідомленням, переговори ведуться з КНР, Індією, Канадою, Малайзією, Мексикою, Південною Кореєю та іншими державами. Крім того, питання експорту українського м'яса в ПАР піднімався на переговорах під час минулого візиту.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба і асоціація «М'ясної галузі» підписали меморандум про проведення щорічного «Місяця м'яса» в травні з метою збереження і розвитку в Україні м'ясної галузі, галузей тваринництва і птахівництва.

latifundist

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info

Згідно Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», який Верховна Рада прийняла 21 грудня 2017 р., ГМ корми та корми, що містять ГМ організми мають бути марковані. Нові вимоги до маркування набувають чинності 19 січня 2020 р.

Згідно зі ст. 31 Закону ГМ корми та ГМ організми підлягають обов'язковому маркуванню.

Етикетки повинні містити назву корму та напис «генетично модифікований» або «виготовлений з генетично модифікованих організмів» та назви цих організмів.

Вимоги щодо маркування не будуть застосовуватися до кормів, що містять менше 0,9% ГМ організмів у загальному обсязі, за умови, що присутність ГМ організмів є технічно неможливою та виробники забезпечують доказ того, що вони вжили всіх заходів для вилучення ГМ організмів із кормів.

news.agropages