Не «демонізуйте» імпорт або про його вплив на ціну свинини

20-квіт-2021

Ціни на свинину формуються під впливом попиту та пропозиції на ринку, які у свою чергу розкладаються на безліч специфічніших чинників. Безперечно, крім пропозиції живця забійних кондицій, заготівельній активності м’ясопереробників та сезонних коливань попиту з боку кінцевого споживача, вплив на цінову динаміку має імпорт свинини.

За результатами першого кварталу імпорт свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней склав 7,4 тис. т. Це втричі більше за обсяги надходження імпортної свинини у січні-березні 2020-го, проте практично дорівнює імпорту свинини за першу чверть 2019-го та відчутно поступається імпортній активності третього та четвертого кварталу минулого року.

При цьому більші обсяги імпорту не завадили ціні на живець в Україні у лютому 2021, усупереч традиційному післяноворічному спаду, навпаки, зростати. А в квітні, незважаючи на позитивну динаміку внутрішніх цін закупівлі, що є головним чинником нарощування поставок із-за кордону, імпортна активність була мінімальною з початку року.

Такі «аномалії» пояснюються тим, що через скорочення пропозиції після новорічних свят імпорт свинини не створив профіциту на внутрішньому ринку. Позитивна цінова динаміка на свинину у квітні запізнилася на місяць, порівняно зі здороженням в країнах ЄС. При цьому, зміна цінової ситуації в країнах співдружності вплинуло на «вхідні» ціни імпорту: середньозважена митна вартість імпортованої в березні свинини зросла до 1,97 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг місяцем раніше. Тож активізації зовнішніх поставок не сталося, а ступінь впливу цього чинника на цінову динаміку внутрішнього ринку істотно знизився.

Аналітики АСУ відзначають, що не залежно від співвідношення цін на ключових ринках ЄС та в Україні, надходження м’ясної сировини з-за кордону не припиняється через дефіцитність внутрішнього ринку. «Якщо надходження імпортної свинини у подальші місяці відповідатиме середньомісячній активності у першому кварталі, квоти на поставки свинини з ЄС будуть вичерпані раніше ніж у 2020-му — з високою ймовірністю вже у вересні. Постачання м’яса свиней понад квоти, встановлені в рамках угоди про вільну торгівлю з ЄС (20 тис. т свинини сукупно), обкладатиметься 12%-вим імпортним мито для охолодженої та 10% для мороженої свинини. Це підвищить вхідний бар’єр для імпортної свинини та за умов розвитку такого сценарію слугуватиме підтримкою для вітчизняних виробників свинини в період сезонного послаблення», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Більше новин
ЄС виділяє Україні 600 млн євро допомоги
11-трав-2022

Україна одержить 600 мільйонів євро (634 мільйони доларів) від Європейського союзу. Грошова допомога має бути спрямована на «невідкладні фінансові потреби».

Про таке рішення ЄС повідомляє «Апостроф» з посиланням на видання «Bloomberg».

Зазначається, що дана сума коштів — це частина пакету екстреної допомоги Євросоюзу у розмірі 1 мільярд 200 мільйонів євро, який ухвалив блок на початку 2022 року.

11 травня Єврокомісія планує завершити процес, після чого гроші можуть бути перераховані Україні найближчим часом, повідомив один із представників блоку.

Як пише Bloomberg, згідно з новим прогнозом, українська економіка скоротиться приблизно на третину поточного року через затягування вторгнення Росії.

milkua.info

Детальніше
Ризики від мікотоксинів в комбікормах знижені в Східній Європі
25-жовт-2017

Профіль ризику по афлатоксину B1 був знижений з помірного до низького, на тлі останніх даних організації GMP + International про те, що він став рідше зустрічатися в комбікормової продукції.

В останній раз профіль ризику для країн Східної Європи змінювався в вересні 2017 року, коли GMP + International підвищила його з низького до помірного для цілого ряду країн, в тому числі Хорватії, України, Словаччини та Чехії. Крім цього, профіль ризику по афлатоксину B1 був підвищений з помірного до високого для Сербії.

Афлатоксин B1 вважається одним з афлатоксинів, що найбільш часто зустрічаються в світі. Він є надзвичайно токсичним, і через це вкрай шкідливий при вживанні його тваринам разом з комбікормами. Основна проблема полягає в тому, що даний мікотоксин є вкрай стійким до термічної обробки, і може успішно пережити температуру в 135 градусів Цельсія.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
ВАР презентувала нові пріоритетні напрямки державної підтримки агросектору
22-жовт-2021

ВАР взяла участь в обговоренні нових напрямків державної підтримки агропромислового комплексу на 2022 рік, яке ініціювало Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Про це йдеться на офіційному сайті ВАР 

Пропозиції аграріїв, які напрацьовані експертами ВАР спільно з її учасниками, озвучив заступник голови асоціації Михайло Соколов. Сьогодні агровиробники потребують збільшення елеваторів для зберігання зерна. Асоціація пропонує виділити кошти на часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна.

«Ми відчуваємо дефіцит складських потужностей і при наявному рості об'ємів виробництва це вже стає загрозою для агровиробників. Особливо, якщо взяти до уваги, що зараз ми стикаємось з проблемами на Укрзалізниці з транспортуванням продукції, тому є нагальна необхідність збільшувати складські приміщення для зберігання продукції», — сказав заступник голови ВАР.

Також Михайло Соколов наголосив на необхідності підтримки меліорації в Україні. Зокрема він запропонував поширити дію програми держпідтримки і на капітальні інвестиції в зрошення.

«Існують інвестиції в дощувальну техніку або в крапельне зрошення. І це не завжди капітальні інвестиції, бо інколи ці труби, які проводять до поля, працюють рік або два. А ми говоримо, що потрібно робити капітальні інвестиції в розвиток самої інфраструктури — труб, каналів тощо. Без цього ми не зможемо нарощувати площі зрошувальних земель. Тому ми пропонуємо поширити дію цієї постанови в тому числі і на капітальні інвестиції, які зараз аграрії, думаю, зможуть робити після прийняття законопроєкту 5202-д», — зазначив Михайло Соколов.

Ще один напрям, в якому держава має надати аграріям допомогу, — підтримка овочівництва у відкритому та закритому ґрунті.

«Колеги-аграрії повідомляють, що зараз стикаються з проблемами, пов’язаними з високими цінами на газ та електрику. І для закритого ґрунту це особливо велика проблема. Тому ми пропонуємо перш за все поширити дію програми підтримки на закритий ґрунт, а також виділити кошти на встановлення спеціальних приладів освітлення та на твердопаливні котли», — наголосив Михайло Соколов.

Погоджені пропозиції аграрних асоціацій щодо держпідтримки АПК Міністерство направить на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Детальніше
Вигідно всім: молочні галузі України та ЄС мають зближатися
02-трав-2022

Приєднання української молочної галузі до європейської сім‘ї виробників молока і молочних продуктів сприятиме укріпленню як молочного ринку ЄС, так і нашого ринку.

Таку думку висловив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур в інтерв’ю «Інфагро».

Він додав, що такий крок також дасть можливість знизити ціни на продукцію для європейських і українських споживачів, збільшить стійкість європейської молочної галузі та дасть можливість піднятися на новий рівень багатьом нашим підприємствам. І робити перші кроки до зближення потрібно вже зараз.

Експерт зауважив, що за даними Європейської молочної асоціації, в ЄС ціни на сире молоко наближаються до рекордних і при цьому не відбувається збільшення пропозиції. 

«Це нове явище, яке свідчить про те, що навіть нинішні високі ціни на сире молоко ледве перекривають виробничі витрати, які постійно зростають... Угоди між торговельними мережами і постачальниками молочної продукції передбачають набагато нижчі ціни, ніж того вимагають молочні заводи… Можу сказати, що в Україні переробники молока, крім суто внутрішніх, стикаються з тими ж проблемами — зростанням закупівельних цін на молоко, збільшенням виробничих витрат і складними неврегульованими відносинами заводів—постачальників з торговельними мережами», — пояснив Дідур. 

Він уточнив, що молочна галузь України, будуючи свої відносини з європейськими колегами, хотіла б знайти форми співпраці win-win. Перш за все, треба враховувати, що найважливішою проблемою української молочної галузі є недостатня кількість якісного молока-сировини, через що українські переробні заводи, як правило, працюють недовантаженими. 

«І тут, я вважаю, потрібно подумати про створення прийнятних для європейських фермерів можливостей працювати тут, в Україні, сприяючи поширенню сучасних технологій та розвитку виробництва товарного молока. Причому мова йде про великі ферми, які в ЄС мало хто може собі дозволити», — пояснив експерт.

У свою чергу, українська молокопереробна галузь, за словами Дідура, хотіла б отримати допомогу в технологічному переоснащенні деяких підприємств для того, щоб вся українська продукція відповідала прийнятим в ЄС нормам якості та безпечності. Адже виробники зацікавлені саме в експорті продукції з доданою вартістю. 

«Ми повинні відходити від практики експорту біржових товарів якості «для країн СНД». Потрібно орієнтуватися на виробництво продукції високої якості, в тому числі продуктів глибокої переробки, яка влаштовувала б найвибагливіших споживачів у різних країнах світу», — пояснив експерт. 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок