Канада зацікавлена в імпорті українських яєць

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

Галузеві експерті вважають, що правильна дежавна підтримка молочної галузі дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Поки що цьогорічним бюджетом на підтримку аграріїв передбачено 4,4 мільярда гривень. Серед напрямків фінансування — часткова компенсація вартості тваринницьких об'єктів і вартості будівництва та реконструкції об'єктів зі зберігання та переробки зерна. Більшість же коштів зарезервовано для здешевлення кредитних ставок фермерам, які після відкриття ринку землі захочуть придбати наділи.

«Натомість, оцінюючи ефективність держпідтримки виробників молока, майже 40% власників та керівників агропідприємств висловлюються за впровадження механізму виплати дотацій за кожен кілограм реалізованої продукції. Більше третини учасників ринку вважають дієвим протекціоністським механізмом зниження ставки ПДВ на молоко і молочні продукти. Чекають від держави і започаткування звичних для Європи програм компенсації вартості придбання дрібними й великотоварними фермерами племінного поголів'я. Важливою ініціативою господарники називають закріплення у майбутньому законі про обіг сільгоспземель норми щодо „понадлімітного“ права купівлі фермерськими господарствами двох гектарів землі у розрахунку на кожну корову, яку вони утримують. Відповідно, невелике фермерське господарство зможе використовувати свій основний наділ для рослинництва і вирощування власних кормів, а додатково купити іще 30−50 гектарів — для випасу худоби», — йдеться на сайті асоціації.

Усе це, за розрахунками галузевих експертів, дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів. А це — не лише підвищення обсягів споживання молока і молочної продукції нашими співвітчизниками (у 1989 році на кожного українця припадало в середньому 300 літрів набілу на рік, зараз — не більше 140 літрів), а й неабиякі експортні перспективи.

За оцінками Світового банку, Україна входить до переліку із 5-и країн, які до 2030 року потенційно можуть увійти до ТОП-10 провідних виробників молока. Адже за найближче десятиліття світовий попит на молочну продукцію, за розрахунками, зросте на чверть. Насамперед, за рахунок ОАЕ, Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Китаю, раціон населення яких на 80% складається з молока і продуктів його переробки. При цьому нинішні світові «молочні» лідери — Нова Зеландія, Австралія, ЄС, США — майже досягнули піку своїх можливостей і вже не зможуть задовольняти підвищений попит. Україна ж може за кілька років наростити виробництво більш ніж удвічі — до 20 мільйонів тонн на рік, — і навіть увійти до п’ятірки світових лідерів. Головне допомогти у цьому аграріям.

Наразі ж наша країна перебуває на 22 місці рейтингу виробників молока у світі. І ризикує «скотитися» іще нижче, якщо такими ж темпами вирізатимемо корів.

Молочне скотарство залишається однією із провідних галузей тваринництва в Донецькій області за підсумками роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві за І півріччя 2017 р.

Молочне скотарство Донеччини представлено 11 племінними заводами та 7 племінними репродукторами. Чисельність племінного поголів’я великої рогатої худоби складає 17 тис. голів, що на 1,7 тис. голів більше ніж у минулому році.

«Валове виробництво молока за перше півріччя цього року становить 27,7 тис. т або 69% від загального виробництва по сільськогосподарських підприємствах Донецької області», — ідеться в повідомленні.

Провідними породами в області залишаються:

українська червона молочна: поголів’я ВРХ по області складає 9,4 тис. голів, в т.ч. корів — 4,3 тис.голів, надій молока на корову — 3395 кг (по області цей показник дорівнює 2963 кг);

голштинська: поголів’я ВРХ — 3,7 тис. голів, в т.ч. корів — 2 тис.голів, надій на корову — 3356 кг;

українська чорно-ряба молочна: поголів’я ВРХ — 2,6 тис.голів, в т.ч. корів — 1,3 тис. голів, ця порода демонструє найбільшу продуктивність — 3448 кг.

Департамент агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької ОДА

Міністерство сільського господарства та сільських справ Китаю розпочало стримування виробництва та використання незаконних вакцин проти африканської чуми свиней після отримання доказів широкого використання такої неперевіреної продукції.

Наразі ніде в світі не існує ні ліків, ні затверджених вакцин від АЧС, хоча Китай повідомляє про перші успіхи клінічних випробувань. Вакцина може зіграти важливу роль у відновленні поголів’я свиней у країні, близько половини якого було знищено через вірус.

Незаконно виготовлені вакцини розповсюджуються на ринку КНР вже протягом кількох місяців, і влада стверджує, що ці нелегальні препарати можуть ускладнити впровадження офіційно затвердженого продукту.

На початку цього року державна юридична газета Legal Daily повідомляла, що поліція в Чунціні заарештувала семеро осіб, які виготовляли підроблену вакцину проти африканської чуми свиней. Влада країни заявила про запровадження жорсткого покарання за виробництво, розповсюдження та використання таких псевдовакцин.

Влада провінції проводить інспекції у ветеринарних лабораторіях, на фармацевтичних фабриках та у свиногосподарствах на предмет будь-яких свідчень щодо використання незатверджених вакцин.

Meat-Inform