Перспективи молочарства України: місце у світовому ТОП-10 або крах

31-бер-2020

Галузеві експерті вважають, що правильна дежавна підтримка молочної галузі дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Поки що цьогорічним бюджетом на підтримку аграріїв передбачено 4,4 мільярда гривень. Серед напрямків фінансування — часткова компенсація вартості тваринницьких об'єктів і вартості будівництва та реконструкції об'єктів зі зберігання та переробки зерна. Більшість же коштів зарезервовано для здешевлення кредитних ставок фермерам, які після відкриття ринку землі захочуть придбати наділи.

«Натомість, оцінюючи ефективність держпідтримки виробників молока, майже 40% власників та керівників агропідприємств висловлюються за впровадження механізму виплати дотацій за кожен кілограм реалізованої продукції. Більше третини учасників ринку вважають дієвим протекціоністським механізмом зниження ставки ПДВ на молоко і молочні продукти. Чекають від держави і започаткування звичних для Європи програм компенсації вартості придбання дрібними й великотоварними фермерами племінного поголів'я. Важливою ініціативою господарники називають закріплення у майбутньому законі про обіг сільгоспземель норми щодо „понадлімітного“ права купівлі фермерськими господарствами двох гектарів землі у розрахунку на кожну корову, яку вони утримують. Відповідно, невелике фермерське господарство зможе використовувати свій основний наділ для рослинництва і вирощування власних кормів, а додатково купити іще 30−50 гектарів — для випасу худоби», — йдеться на сайті асоціації.

Усе це, за розрахунками галузевих експертів, дозволить за кілька років принаймні у півтора разу збільшити поголів'я українських корів. А це — не лише підвищення обсягів споживання молока і молочної продукції нашими співвітчизниками (у 1989 році на кожного українця припадало в середньому 300 літрів набілу на рік, зараз — не більше 140 літрів), а й неабиякі експортні перспективи.

За оцінками Світового банку, Україна входить до переліку із 5-и країн, які до 2030 року потенційно можуть увійти до ТОП-10 провідних виробників молока. Адже за найближче десятиліття світовий попит на молочну продукцію, за розрахунками, зросте на чверть. Насамперед, за рахунок ОАЕ, Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Китаю, раціон населення яких на 80% складається з молока і продуктів його переробки. При цьому нинішні світові «молочні» лідери — Нова Зеландія, Австралія, ЄС, США — майже досягнули піку своїх можливостей і вже не зможуть задовольняти підвищений попит. Україна ж може за кілька років наростити виробництво більш ніж удвічі — до 20 мільйонів тонн на рік, — і навіть увійти до п’ятірки світових лідерів. Головне допомогти у цьому аграріям.

Наразі ж наша країна перебуває на 22 місці рейтингу виробників молока у світі. І ризикує «скотитися» іще нижче, якщо такими ж темпами вирізатимемо корів.

Більше новин
Виробники продукції тваринництва мають півтора року для переходу на систему HACCP
23-черв-2017

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info

Детальніше
Як запобігти псуванню силосу
19-лип-2017

Трав’яний і люцерновий сінаж незмінні складові в раціоні високопродуктивних корів. Причина цьому — значний вміст засвоюваних поживних речовин і фізично ефективної клітковини (peNDF).

Проте, правильне закладання сінажу із цих культур лишається складним завданням. Незважаючи на те, що переважна більшість трав і бобових культур збирають у правильну стадію зрілості, а ферментація проходить належним чином, однак близько 5-15%  псуються клостридіями. Основним винуватцем є паличкоподібна, грампозитивна бактерія, яка росте в анаеробних умовах і виробляє масляну та оцтову кислоту, а також газоподібний водень, відома як Clostridium tyrobutyricum.

Зосередьтесь на критичних контрольних точках

Якщо приділити увагу лише чотирьом критичним контрольним точка (ККТ), то можна значно підвищити надої, покращити ферментацію, збереження поживності та якості сінажу.

ККТ 1: Зрілість рослини — це важливо

По мірі дозрівання люцерни її урожайність зростає, але перетравлюваність —  зменшується. А тому не варто згодовувати неперетравний корм. Крім того, переконаєтесь, що шляхом годівлі корму заготовленого у правильній стадії зрілості, кількість гною зменшиться.

ККТ 2: Рівень вологості — нижче 65%

Незалежно від зрілості рослини, важливим критерієм для успішного її сінажування є, все-таки, волога. При 65% вологості або вище (≤ 35% СР), ризик утворення масляної кислоти значно збільшується. Масляна кислота є основним показником того, що сінаж пройшов «клостридну ферментацію». Вона у свою чергу призводить до зниження рівня цукру, підвищення рівня рН, руйнування білку, збільшення втрати сухої речовини, поганого запаху і поганого споживання корму, що призводить до захворювань, коли згодовувати високопродуктивним коровам. Зайва волога може бути властива як і самій трав’яній культурі, так і залежати від погодних умов навколишнього середовища (дощ чи роса).  А тому важливо:

  • уникайте глибоких валків
  • звертайте увагу на «час в'яління»
  • намагайтесь досягти 60% вологості  (40% СР), і не більше.

ККТ 3: Мінімізація забруднення

Під час збирання люцерни на сінаж необхідно мінімізувати забруднення грунтом і золою. Забруднення люцерни грунтом небажане з двох причин: він накопичує неперетравну золу, яка служить в якості «наповнювача» ЗЗР і спричиняє збільшення спор клостридії при сінажуванні. Додаткові спори Clostridia можуть спровокувати небажане бродіння. Вищий рівень золи у люцерновому сінажу накопичується під час скошування, в'яління, валкування та подрібнення або при значній втраті сухої речовини (цукру) підчас вторинного бродіння. А тому потрібно збільшити висоту різака і уповільнити швидкість скошування. Підвищення висоти різака (від 6 до 9 см) призведе до зниження загального виходу СР, але збільшить її засвоюваність.

ККТ 4: Кисень транешеї — ворог!

Останньою критичною точкою є належне зберігання сінажу у бункері чи траншеї, та їх загальна будова. Інші передбачувані втрати можуть становити 10-30% сінажу і виникають у траншеї, коли втрачається увага до найменших деталей. Кисень це ворог сінажу. Ось перелік необхідних заходів, які допоможуть створити безкисневі умови при сінажуванні.

  • Найперше необхідно визначити працівника відповідального  за припинення збору люцерни, якщо при її транспортуванні до бункеру вона все ще волога.
  • Друге: Наповнити траншею дуже швидко, аби мінімізувати втрати сінажу, спричинених диханням рослини.
  • Третє: забезпечте швидку доставку трави до траншеї.
  • Також забезпечте належний розмір і вагу трамбувальної машини, аби забезпечити щільність ≥ 8 кг СР на 0,03 куб м. Можна використовувати «Правило 800». Необхідна вага трамбувального трактора = кількість тон  люцерни, що доставляють за годину x 800.
  • Також варто пам’ятати про швидке звільнення траншеї від техніки після останньої загрузки сінажу: додатковий час у траншеї аж ніяк не покращить щільність СР.
  • І на останок — повністю накрийте траншею. Вкрийте сінаж одним або подвійним шаром плівки, яка стане бар’єром для кисню, також покладіть покришки або мішками наповненими піском чи гравієм.

Особлива увага до цих чотирьох критичних точок (ККТ) допоможе вам збільшити вихід заготовленого сінажу, забезпечить правильне його зберігання і бродіння. А також знизить можливість псування клостридіями.

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal

Детальніше
Азіатські покупці шукають альтернативні джерела соєвого шроту
28-бер-2022

 Рішення Аргентини припинити експорт соєвого шроту та олії чинить більший тиск на азіатських покупців. Атула Махагамадже, консультант Ussec у Шрі-Ланці, сказав, що це означає, що більше покупців в Азії звертатимуть увагу на соєві боби із США. «Для таких покупців американської сої, як ми, це означає більш високі ціни», - зазначив А. Махагамадже. Він також сказав, що ціни втричі за останні 3-4 місяці. Bloomberg зазначив, що Аргентина підвищить ціни на постачання через зростання світових цін на продукти харчування. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що цього сезону Аргентина експортує 28 млн тонн соєвого шроту та 5,9 млн тонн соєвої олії.

Союз птахівників України

Детальніше
Тваринники платять більше за логістику, ніж за сам корм
09-груд-2022

На сьогодні, крім вимикання світла, тваринники зіткнулися з подорожчанням логістики. І до війни покупні корми обходились дорого через витрати на доставку. Але зараз логістика подорожчала втричі.

Про це розповів власник «Шабської ферми» та «Європейської сироварні» на Одещині Ростислав Зіновський, пише Мilkua.info.

«Зараз логістика подорожчала втричі. Іноді за транспорт платимо більше, ніж за сам корм. Приміром, висівки достатньо дешеві, але привезти їх коштує дуже дорого. Тому логістика сьогодні — це найбільший виклик. Сподіватимемося, що наші партнери-переробники будуть працювати, а ми дочекаємось перемоги без великих втрат», — зазначає Ростислав Зіновський.

За його словами, невирішених проблем господарство не має: деякі кормові інгредієнти, добавки чи препарати, які зараз недоступні, або немає можливості їх доставити, замінили або й узагалі відмовились.

«У молочному скотарстві результати досягаються повільно. Торік доїли на корову в середньому 34-35 л молока на день (у перерахунку на базисну жирність). Цьогоріч середньодобовий надій на корову становить 37 л, у натуральному вираженні — 32 л», — зазначає Ростислав Зіновський.

Незважаючи на всі труднощі, ферма продовжує працювати, навіть удосконалює умови утримання телят. 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок