Вспышку птичьего гриппа обнаружили в России

В период с 18 по 24 января 2020-го года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 232 очагах особо опасных болезней, выявленных за первый месяц текущего года.

В Мелилье, автономном городе Испании, ранее благополучном по бешенству, отметили одну вспышку заболевания. Случаи бешенства также отметили в Малайзии (2 очага).

В Европе продолжают регистрировать новые очаги африканской чумы свиней: в Болгарии (1), Венгрии (51), Латвии (14), Молдове (3), Румынии (128), Сербии (3) и в Украине (2).

Высокопатогенный грипп птиц отметили на территории Китая (1), Тайваня (8), Словакии (1) и Венгрии (2), а также в ранее благополучных по заболеванию Германии (1), Украине (1) и Чешской Республике (1).

Ветеринарные службы Японии сообщили о продолжающейся вспышке классический чумы свиней (4). Очаг ящура зарегистрировали в ЮАР (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Согласно выводам отчета Rabobank за 4 квартал 2018 года, замедление мирового производства молока в прошлом году в крупнейших странах-экспортерах будет продолжаться и в 2019.

В отчете говорится, что производство молока в третьем квартале было всего на 0,8% больше, чем за тот же период в 2017 году, и цифры четвертого квартала свидетельствуют о столь же скромном росте.

«Длительное воздействие природных явлений оказало серьезное влияние на производство молока в Австралии и приостановило рост в Европе», — отмечает ведущий автор отчета Эмма Хиггинс, аналитик молочного рынка Rabobank. По ее словам, в США также ожидается самый низкий с 2013 года годовой прирост.

В других регионах наблюдаются противоположные тенденции: в Бразилии начиная с 3 квартала 2018 наблюдается рост производства молока в результате «более умеренных затрат на корма и выгодные цены на молоко». Аргентина также преодолела завышенные затраты на производство молока и продолжает восстанавливать производство после небольших объемов за последние два года.

Хиггинс сказала, что ведущей страной-производителем молока по-прежнему остается Новая Зеландия, установившая в октябре новый рекорд производства.

По мнению Хиггинс, с учетом разнонаправленных тенденций, предполагаемые объемы производства стран так называемой «Большой семерки» в четвертом квартале 2018 года составляют всего 0,6% в годовом исчислении, что является самым низким показателем с 2016 года. Она считает, что рынок ожидают сложные условия для расширения производства.

«Численность поголовья скота в Австралии, Европе и США продолжает сокращаться из-за смягчения роста затрат, и/или преодоления влияния невыгодных цен на закупочные цены на молоко, которые будут сохраняться в первой половине 2019 года», — сказала она.

Хиггинс считает, что новозеландские молочные заводы сталкиваются с более сильной конкуренцией, пытаясь получить дополнительную землю в использование. Нехватка ресурсов создаст барьеры для роста в 2020 году.

Rabobank ожидает, что мировое производство молока в первой половине 2019 года сократится, отмечается в отчете. При этом, хотя производство молока будет расти во второй половине 2019 года, «рост будет происходить всего лишь скромными темпами».

feedstuffs

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua