В Госпродпотребслужбе отреагировали на запрет Россией транзита продуктов животноводства из Украины

Власти Китая запретили импорт некоторых типов европейских мягких сыров в связи с опасениями за их безопасность для здоровья. Запрет касается многих популярных мягких сыров, в том числе бри, камамбера, рокфора и других.

Претензии китайских регуляторов вызвали бактерии, которые содержатся в этих сырах. Когда именно введен запрет, точно неизвестно: некоторые поставщики продуктов из Европы говорят, что он действует с июня, другие узнали о нем в середине августа.

Поставок твердых сыров запрет не касается. Также не запрещается продавать мягкие сыры, произведенные в Китае. В прошлом власти Китая неоднократно накладывали запрет на ввоз того или иного сыра. В 2014 году временный запрет был наложен на весь сыр из Великобритании из-за несоответствия санитарным стандартам, а в 2008 году запрещали моцареллу, которая под новый запрет не попала.

milkua.info по материалам meduza.io

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua

В Украине сегодня работает максимум 15 промышленных производителей индюшатины. Поголовье индюка в Украине достигло такого уровня, когда дальше наращивать его нет смысла.

Об этом рассказал директор черновицкого фермерского хозяйства «Пан Індик-1» Сергей Семенов, пишет AgroTimes.

«Дальнейшее увеличение объемов производства нецелесообразно, поскольку сегодня у нас полностью удовлетворен спрос на внутреннем рынке, — отметил он. — А, как известно, почти все производители индюшатины ориентированы на внутреннего потребителя».

По последним статистическим данным, за этот год поголовье индюков в Украине сократилось почти на 20-30%, преимущественно за счет селян и мелких фермерских хозяйств, отметил Сергей Семенов. Основной причиной стали высокие закупочные цены на комбикорма и ветеринарные средства.

«Также сегодня мы видим, что средние и мелкие производители один за другим замораживают производство: продают откормленную птицу и не пополняют мощности новыми индюшатами», — добавил он.

Сам же «Пан Индюк-1», специализирующийся на товарном выращивании индеек, планирует сделать акцент на совершенствовании технологии выращивания для снижения себестоимости продукции.

agroportal.ua

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua