Производитель: Поголовье индеек сократилось, но наращивать его нет смысла

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 31 жовтня ухвалив проект держбюджету на 2023 рік до другого читання. Про це 31 жовтня повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначається. бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам пропонується збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн.

Видатки передбачені на рівні 2,6 трлн грн. Дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП.

«Будемо покривати його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити $ 38 млрд», — написав у своєму телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль.

Він додав, що тепер в уряді очікують швидке голосування проекту бюджету у парламенті.

Також він наголосив. ю що до другого читання уряд скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 рік в бік консервативного сценарію (3,2% замість 4,6%).

«Прогноз інфляції зменшили з 30% до 28%», — написав у телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, для аграріїв у бюджеті на 2023 рік закладено 1 млрд грн 350 млн для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів «5−7- 9».

Раніше аграрний комітет пропонував внести зміни до державного бюджету на 2023 рік з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

agropolit.com

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

В настоящее время на мировом рынке кормовой продукции царит неопределенность относительно будущего восстановления спроса, отмечается в докладе Информационной системы сельскохозяйственного рынка (AMIS). Темпы восстановления в отрасли животноводства вызывают определенные вопросы с учетом того, что вирус повлиял на многие предприятия по всему миру. В частности, серьезную обеспокоенность аналитиков вызывает ситуация в США, где многие бойни были затронуты пандемией. С учетом этого, аналитики отмечают, что оценки темпов восстановления спроса на пшеницу, обнародованные в прошлом месяце, вероятно, были несколько завышены.

По материалам Feed Navigator

90% фуражного зерна в мире было заражено дезоксиниваленолом в 2019 году, отмечается в исследовании Trouw Nutrition. Анализ был проведен по 21 тыс. образцов, собранных в 38 странах Европы, Южной Америки, Ближнего Востока, Африки и Азии. Исследователи отмечают, что дезоксиниваленол чаще встречался в соевом шроте, чем в кукурузе, и в связи с этим представлял большую угрозу для моногастричных животных, в рационе которых, как правило, используется его больше.

Было подсчитано, что 84% всего объема комбикормов в мире загрязнены микотоксинами в 2019 г. Лидером в этом антирейтинге стали комбикорма для крупного рогатого скота – они  чаще всего оказывались зараженными микотоксинами. Далее следовали комбикорма для птицы,  за ними –для свиней и объектов аквакультуры.

По материалам All About Feed