Украина имеет шансы стать агротехнологический хабом мирового масштаба

11-окт-2017

В Украине высокий потенциал отраслей ІТ и агро. Поэтому необходимо работать над сочетанием этих двух перспективных с точки зрения бизнеса отраслей и построить между ними синергетическое взаимодействие.

Об этом пишет в своем блоге на НВ Юрий Петрук, председатель ассоциации AgTech Ukraine.

«Сейчас Украина реально имеет шансы стать агротехнологическим хабом мирового масштаба. У нас есть умные люди с хорошей экспертизой в технологиях, мы выращиваем более 70% из перечня сельхозкультур, которые котируются на бирже. К тому же в нашей стране представлены агропроизводители всех размеров — от фермера, который выращивает 2 га малины, до огромных агрохолдингов с земельным банком свыше 800 тыс.га. И хорошая новость в том, что мы можем быть провайдером технологий для таких аграриев по всему миру и эта ниша еще практически свободна», — отмечает Юрий Петрук.

«Как Украина представлена ​​в теме агро на мировом рынке? Сегодня на мировом агрорынке Украина является одним из крупнейших экспортеров зерновых и масличных культур, также мы занимаем почетные места в рейтингах экспорта другой агропродукции. Но торгуем при этом преимущественно сырьем и продуктами низкой степени переработки. Что уменьшает потенциальную маржинальность бизнеса.

И здесь есть окно возможностей для эффективного взаимодействия с технологическими компаниями. Во-первых, нужно развивать технологии для перерабатывающей отрасли, котрые позволят повысить экспортную выручку и дадут возможность заменить иностранное оборудование отечественным. Во-вторых, хотелось бы, чтобы в перспективе за 10 лет Украина превратилась из экспортера сырья в экспортера технологий с высокой интеллектуальной добавленной стоимостью», — подчеркивает эксперт.

По его словам, уже сегодня украинские компании продают за границу GPS-оборудования (BITREK, IT-lynx), автопилоты и системы параллельного вождения (FieldBee), дроны (Kray Technologies, DroneUA), программное обеспечение (eFarmer), библиотеки для картографии (LeafLet) и различные сенсоры (SkokAgro). Они предоставляют услуги обработки данных (Cropio, AgriEye) и работают над разработкой беспилотных тракторов и сервисов обработки геопространственных данных вместе с крупными международными корпорациями.

«А стартапы разрабатывают настоящие технологии будущего. Такие как флоты беспилотников для опрыскивания промышленных посевов, барабанные теплицы для ускорения выращивания продукции, генераторы воды из воздуха, системы аналитической поддержки принятия решений», — отмечает Юрий Петрук.

По его мнению, следующий год для агросектора в Украине должен быть насыщенным, и для этого есть целый ряд причин. «Так, например, несколько международных корпораций приняли решение завезти в нашу страну свой инновационный бизнес и R & D департамента. Кроме того, на наш рынок молодых проектов начали обращать внимание серьезные венчурные инвесторы — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонды из Польши, Франции и Великобритании.

Есть планы построения в Украине централизованной системы метеостанций для сельского хозяйства и расширения существующих сетей GNSS RTK для повышения точности GPS-навигации техники и четкой работы систем автопилотирования.

В следующем году выйдут на стадии промышленного испытания много украинских проектов по производству сенсоров. А это означает повышение доступности данных технологий для аграриев и появление внутренней конкуренции», — отмечает эксперт.

Он подчеркнул, что в украинских аграриев постепенно формируется понимание преимуществ использования программных продуктов в своем бизнесе на разных уровнях. «Это означает, что рынок становится больше и открывается для новых решений и расширения функционала существующих. Соответственно и разработчики постепенно развивают свои продукты и строят более целостную для потребителя экосистему.

Постепенно увеличивается количество людей, которым интересно создавать проекты в сфере агро. При этом, в стартапов растет уровень подготовки и профессиональной экспертизы. За последний год несколько украинских проектов попали в перечень международных акселераторов и вышли на зарубежные рынки. Например, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А это значит, что теперь они могут делиться этим ценным опытом.

Также в этом году несколько крупных агрохолдингов завершили цикл испытания технологий точного земледелия в промышленных масштабах. Большинство из них уже смогли построить интегрированную систему от картирования почв к дифференцированному высеву и внесению удобрений. И если результаты после завершения сезона покажут готовность компаний к масштабированию этого опыта, то стоит ожидать повышения платежеспособного спроса на весь спектр технологий и сервисов точного земледелия», — отмечает Юрий Петрук.

milkua.info

Читайте также:
Обзор молочного рынка за август от АВМ
05-сен-2017

Мировой молочный рынок сейчас на подъеме. Цены на молоко не растут так активно, как раньше, но все же наблюдается прирост. По данным IFCN индикатор цен на молоко в мире в июле составил 38,9 долл. / 100 кг молока, что на 55% выше показателей июля прошлого года и на 1,3% выше цены июня текущего года. Об этом сообщила аналитик Ассоциации производителей молока (АПМ) Яна Музыченко.

В Украине в августе цены также росли. Рыночная цена была в повышенном тренде. Особенно это касалось молока сорта экстра. В августе цена на него составила 8,65 грн / кг с учетом НДС. Это на 46,4% выше цены прошлого года.

Цена на молоко высшего сорта в августе была на 41,7% выше, чем в прошлом году и составила 8,16 грн / кг. За первый сорт переработчики платили 7,87 грн / кг (+ 38,6%).

Рост цен стало возможным благодаря активной экспортной торговли и, соответственно, повышенному спросу на молоко. Мировые цены на масло продолжают расти, что дает возможность украинским переработчикам неплохо работать на экспорт и платить высокую цену за молоко. Кроме того, отрасль уже активно готовится к осени и зимы - то молока будет не хватать понимают все и пытаются сделать «запас прочности».

Рост цен не обошло и прилавки магазинов. Цены на молочные продукты в августе росли, но незначительно. По сравнению с июлем цена на молоко жирностью 2,5% выросла на 40 коп. - 23,92 грн, масло прибавило в цене 88 коп. -187,90 грн / кг, а сыр - 30 коп. - 168,32 грн / кг.

Больше всего подорожал питьевой йогурт - на полторы гривны, и стоил 48,68 грн / кг.

Исходя из мировых тенденций следует ожидать, что в первой половине сентября цена на молоко будет расти и придаст около 4-5% (из расчета молока экстра класса).

Пресс-служба АВМ

Узнать подробнее
Украинский КРС будут экспортировать в Ливию
11-окт-2019

Компетентные органы Украины и Государства Ливия согласовали форму международного ветеринарного сертификата на экспорт крупного рогатого скота для убоя из Украины в Ливии.

Об этом сообщает Госпродпотребслужба.

Форма сертификата обнародована на официальном сайте Госпродпотребслужбы в разделе «Международное сотрудничество», рубрика «Сертификаты на экспорт из Украины».

Узнать подробнее
Кабмін розширив напрямки, на які можна витрачати кошти за програмою мікрогрантів
08-авг-2022

Уряд вніс зміни до програми підтримки переробних підприємств у межах проекту «єРобота». Тепер гранти за цією програмою зможуть отримати й фізичні особи-підприємці. Про це під час засідання Кабінету Міністрів повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ми продовжуємо спілкуватися з бізнесом, аби програма дійсно масштабно запрацювала», — наголосив очільник Уряду.
Крім того, розмір гранту тепер буде прив’язаний до необхідності створення певної кількості робочих місць. Зміни також торкнулися програми мікрогрантів в частині заохочення для малих фермерських господарств.
«Розширюємо напрямки, на які можна витрачати кошти. Тепер це закупівля сировини, матеріалів, тварин, програмного забезпечення та інших послуг і товарів, пов’язаних із виробництвом», — відзначив Денис Шмигаль.
За словами Прем’єр-міністра, на отримання грантів для створення або розширення наявних підприємств в межах проекту «єРобота» вже надійшло 6,5 тисяч заявок.
«6 тисяч заявок надійшло на мікрогранти до 250 тисяч гривень. 100 заявок — за програмою створення нових теплиць і нових садів. Більше 400 заявок — за програмою створення нових переробних підприємств. Усе це вже найближчими місяцями конвертується в тисячі робочих місць», — наголосив Глава Уряду.
Прем’єр-міністр підкреслив, що така кількість заявок за перший місяць роботи програми демонструє, що люди зацікавлені створювати власний бізнес в Україні: «Держава в цьому допоможе, адже приватний сектор — це основа сильної та стійкої економіки».

аgravery.com

Узнать подробнее
Ринок кормів: короткі підсумки важкого року
29-дек-2022

РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ

Втрата територій, замінування, руйнування елеваторів та переробних заводів, блокування портів та енергетичний терор — і це не весь перелік проблем, з якими довелося стикнутися цьогоріч вітчизняним аграріям. Сьогодні всі добре розуміють, що лише перемога України в цій війні зможе їх вирішити. То ж, як завершуємо рік?

 

 

ЗЕРНОВІ

Пшениця

Обстріли росіянами енергетичної системи України в першій декаді грудня зупинили роботу портів Одеси, хоча на тлі активізації попиту з боку трейдерів закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах України, навпаки, виросли на 3−5 дол./т — до 210−220 дол./т. Ціна на фуражну зернову також піднялася на 5 дол. — до 190−200 дол./т. На внутрішньому ринку фуражна пшениця протягом 49-го тижня (5−11 грудня) також подорожчала на 100 грн. — до 5400 грн./т (умови СРТ), див. графік 1.

Фермери стримують продажі пшениці, оскільки зайняті збиранням та сушкою кукурудзи, а для поповнення обігових коштів реалізують сою і соняшник, а хто зміг протриматися, то й минулорічний урожай

За повідомленням graintrade, в Україні стає менше продовольчої пшениці. Через дощі під час збирання якість пшениці цьогоріч значно гірша, тому незабаром премія за продовольче зерно може вирости з 10−15 до 20−25 дол./т.

За оцінками міністерства сільського господарства США (USDA), Україна у 2022/23 МР експортувала 7,25 млн. т пшениці (15 млн. т торік), зокрема 1−14 грудня — 482 тис. т (364 тис. т торік). Щоб вийти на прогнозовані відомством 12,5 млн. т, потрібно щомісяця експортувати по 800 тис. т, заявляють експерти

За даними Єврокомісії, країни ЄС за тиждень, 5−11 грудня, скоротили експорт пшениці майже вдвічі — до 242,8 тис. т через падіння попиту з боку імпортерів, а загалом з початку сезону експортували 15,4 млн. т пшениці (зокрема Франція — 6,5 млн. т), що на 6% перевищує торішні темпи.

USDA у своєму грудневому балансі попиту та пропозиції зернових знизили прогноз виробництва пшениці у світі на 2,1 млн. т — до 780,6 млн т. Попри це, після його оприлюднення пшеничні котирування значно просіли: на 0,2% або 0,55 дол. (до 273,8 дол./т) — березневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго; на 0,4% або 1,25 дол. (до 301,5 дол./т) — січневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго та на 1% або 3,18 дол. (322 дол./т) — березневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

Кукурудза

Експерти USDA п’ятий місяць поспіль знижують прогноз світового виробництва та кінцевих запасів кукурудзи, але другий місяць всупереч їх оцінкам котирування падають на тлі скорочення світового попиту. Про це повідомляють аналітики graintrade. У грудневому звіті найбільше були знижені прогнози для України, рф та ЄС, але поки не відкоригована оцінка для Аргентини, де посуха затримує сівбу.

Прогноз світового виробництва знижено на 6,5 млн. т — до 1,1639 млрд. т (1,217 млрд. т у 2021/22 МР та 1,129 млрд. т у 2020/21 МР). Зокрема для України прогноз було знижено на 4,5 млн. т — до 27 млн. т (для порівняння — роком раніше було зібрано 42,1 млн. т), хоча Зернова асоціація через затримку збирання оцінює його у 24 млн. т. Для ЄС прогноз зменшено на 0,6 млн. т — до 54,2 млн. т (70,95 млн. т торік) та для рф на 1 млн. т — до 14 млн. т (15,2 млн. т торік).

Ринки очікували суттєвішого зниження прогнозів виробництва для Південної Америки та США, тому навіть попри низхідний характер звіту котирування на кукурудзу знизилися наступним чином: березневі ф’ючерси в Чикаго — на 0,2% — до 253,5 дол./т, а на паризькій Euronext на 1,5% — до 318,8 дол./т.

Закупівельні ціни на кукурудзу в портах України на 49 тижні (5−11 грудня) знизилися на 2−4 дол./т — до 200−205 дол./т (або 7500−7600 грн./т) через зупинку приймання внаслідок перебоїв з енергопостачанням або відсутність вільних ємностей через несвоєчасний підхід суден. Трейдерам вистачає навіть обмежених пропозицій від фермерів, тому вони не підвищують закупівельні ціни, особливо на тлі зниження світових.

На внутрішньому ринку кукурудза фуражна станом на 16 грудня піднялася в ціні на 100 грн. — до 5600 грн./т (графік 2). Про це повідомляє трейдингова компанія «Фенікс Агро».

У черзі на вхід до портів України накопичилося 80 суден. Для стабільної роботи експортних терміналів інспекторам Спеціального координаційного центру (СКЦ) потрібно щоденно перевіряти не менше 10 суден, але російські представники обмежують їх кількість до 5-ти і менше. За даними СКЦ, протягом 49-го тижня поставки з українських портів Чорного моря скоротилися на 21%.

Починаючи з 1 липня, Україна експортувала 10,5 млн. т кукурудзи, з них у грудні — лише 935 тис. т, тоді як торік ці показники становили 7,8 та 1,75 млн. т, відповідно.

ОЛІЙНІ

Соя

Соєві котирування на біржі в Чикаго після падіння на 2,8% наприкінці 49-го тижня з понеділка почали зростати, попри зниження світових цін на нафту, які тиснуть на котирування соєвої та пальмової олії та ріпаку. Про це повідомляє graintrade.

На біржі в Чикаго січневі ф'ючерси на сою з початку 50-го тижня (12 грудня) виросли на 2,4% — до 541 дол./т, а загалом за місяць — на 1,9%.

Спека у 30−35 °С в Аргентині на тлі дефіциту опадів затримує сівбу та погіршує стан ранніх посівів, що підтримує ціни.

В Україні через постійні ракетні обстріли робота частини переробних підприємств паралізована. Це посилює внутрішній попит на шріт з боку тваринників та птахівників і підтримує ціни на сою.

За даними Мінагрополітики, в Україні з 1,5 млн. га намолочено 3,6 млн. т сої з урожайністю 2,42 т/га, що на 20% перевищує показник минулого сезону. За відсутності нормального експорту це може посилити тиск на ціни.

На 49-му тижні закупівельні ціни на ГМО-сою виросли до 13 500−14 500 грн./т, тоді як ціни попиту на сою без ГМО залишились на рівні 15 000−16 000 грн./т з доставкою на завод. Затримка російськими інспекторами в Стамбулі огляду судів перед заходом у порти України не дозволяє трейдерам відновити активну закупівлю сої в портах, тому вони купують її незначними партіями за ціною 380−425 дол./т з доставкою в порти Дунаю та Чорного моря.

За даними Фенікс Агро, соєва макуха за тиждень виросла в ціні на 200 грн. — до 16 700 грн./т, а шріт залишився стабільним — 18 000 грн./т (за даними EXW).

Ринок сої страждає від зниження попиту з боку Китаю — основного світового імпортера олійної. За даними митниці, в листопаді Китай імпортував 7,35 млн. т сої, що на 14% менше, ніж у листопаді 2021 року. За 11 місяців 2022-го імпорт сої скоротився на 8,1% — до 80,53 млн. т.

У грудні трейдери стежитимуть за погодою в Південній Америці. Якщо кількість опадів збільшиться, то ціни на сою можуть знову почати падати слідом за зниженням цін на нафту та рослинні олії.

Соняшник

На фоні зменшення пропозиції соняшнику з боку продавців та перебоїв у роботі переробних підприємств ціни експорту на олійну залишилися на попередньому рівні. Про це пише SPIKE BROKERS у Telegram. Заводи в Україні купували соняшник в діапазоні 340−420 дол./т без ПДВ (DAP-завод).

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. Протягом 1−8 грудня було експортовано 159 тис. т соняшникового шроту, з яких понад 70% (або 112,4 тис. т) було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн. т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін. Так, тонна шроту станом на 16 грудня коштувала 9500 грн., що на 2000 грн. вище ціни попереднього тижня (8 грудня), див. графік 3.

Експорт соняшнику у 2022/23 МР становив 962 тис. т, зокрема, за період 1−7 грудня — 74,8 тис. т, з яких 26,9 тис. т було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. т до Румунії. Цьогорічний урожай соняшника не перевищить 10 млн. т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

За даними УкрАгроКонсалту, скорочення врожаю соняшнику порівняно з минулим роком (-33%) призведе до втрати Україною першого місця у глобальному рейтингу експортерів соняшникової олії, яке вона утримувала протягом багатьох років. Однак є дуже великі шанси, що це буде короткостроково. Порівняння прибутковості показує, що наступного року фермери можуть віддати перевагу сівбі олійних культур. При цьому ареал вирощування переміститься в більш урожайні регіони, що додає оптимізму щодо обсягів виробництва.

Джерело: Фенікс Агро

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок