Ринок кормів: короткі підсумки важкого року

29-дек-2022

РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ

Втрата територій, замінування, руйнування елеваторів та переробних заводів, блокування портів та енергетичний терор — і це не весь перелік проблем, з якими довелося стикнутися цьогоріч вітчизняним аграріям. Сьогодні всі добре розуміють, що лише перемога України в цій війні зможе їх вирішити. То ж, як завершуємо рік?

 

 

ЗЕРНОВІ

Пшениця

Обстріли росіянами енергетичної системи України в першій декаді грудня зупинили роботу портів Одеси, хоча на тлі активізації попиту з боку трейдерів закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах України, навпаки, виросли на 3−5 дол./т — до 210−220 дол./т. Ціна на фуражну зернову також піднялася на 5 дол. — до 190−200 дол./т. На внутрішньому ринку фуражна пшениця протягом 49-го тижня (5−11 грудня) також подорожчала на 100 грн. — до 5400 грн./т (умови СРТ), див. графік 1.

Фермери стримують продажі пшениці, оскільки зайняті збиранням та сушкою кукурудзи, а для поповнення обігових коштів реалізують сою і соняшник, а хто зміг протриматися, то й минулорічний урожай

За повідомленням graintrade, в Україні стає менше продовольчої пшениці. Через дощі під час збирання якість пшениці цьогоріч значно гірша, тому незабаром премія за продовольче зерно може вирости з 10−15 до 20−25 дол./т.

За оцінками міністерства сільського господарства США (USDA), Україна у 2022/23 МР експортувала 7,25 млн. т пшениці (15 млн. т торік), зокрема 1−14 грудня — 482 тис. т (364 тис. т торік). Щоб вийти на прогнозовані відомством 12,5 млн. т, потрібно щомісяця експортувати по 800 тис. т, заявляють експерти

За даними Єврокомісії, країни ЄС за тиждень, 5−11 грудня, скоротили експорт пшениці майже вдвічі — до 242,8 тис. т через падіння попиту з боку імпортерів, а загалом з початку сезону експортували 15,4 млн. т пшениці (зокрема Франція — 6,5 млн. т), що на 6% перевищує торішні темпи.

USDA у своєму грудневому балансі попиту та пропозиції зернових знизили прогноз виробництва пшениці у світі на 2,1 млн. т — до 780,6 млн т. Попри це, після його оприлюднення пшеничні котирування значно просіли: на 0,2% або 0,55 дол. (до 273,8 дол./т) — березневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго; на 0,4% або 1,25 дол. (до 301,5 дол./т) — січневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго та на 1% або 3,18 дол. (322 дол./т) — березневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

Кукурудза

Експерти USDA п’ятий місяць поспіль знижують прогноз світового виробництва та кінцевих запасів кукурудзи, але другий місяць всупереч їх оцінкам котирування падають на тлі скорочення світового попиту. Про це повідомляють аналітики graintrade. У грудневому звіті найбільше були знижені прогнози для України, рф та ЄС, але поки не відкоригована оцінка для Аргентини, де посуха затримує сівбу.

Прогноз світового виробництва знижено на 6,5 млн. т — до 1,1639 млрд. т (1,217 млрд. т у 2021/22 МР та 1,129 млрд. т у 2020/21 МР). Зокрема для України прогноз було знижено на 4,5 млн. т — до 27 млн. т (для порівняння — роком раніше було зібрано 42,1 млн. т), хоча Зернова асоціація через затримку збирання оцінює його у 24 млн. т. Для ЄС прогноз зменшено на 0,6 млн. т — до 54,2 млн. т (70,95 млн. т торік) та для рф на 1 млн. т — до 14 млн. т (15,2 млн. т торік).

Ринки очікували суттєвішого зниження прогнозів виробництва для Південної Америки та США, тому навіть попри низхідний характер звіту котирування на кукурудзу знизилися наступним чином: березневі ф’ючерси в Чикаго — на 0,2% — до 253,5 дол./т, а на паризькій Euronext на 1,5% — до 318,8 дол./т.

Закупівельні ціни на кукурудзу в портах України на 49 тижні (5−11 грудня) знизилися на 2−4 дол./т — до 200−205 дол./т (або 7500−7600 грн./т) через зупинку приймання внаслідок перебоїв з енергопостачанням або відсутність вільних ємностей через несвоєчасний підхід суден. Трейдерам вистачає навіть обмежених пропозицій від фермерів, тому вони не підвищують закупівельні ціни, особливо на тлі зниження світових.

На внутрішньому ринку кукурудза фуражна станом на 16 грудня піднялася в ціні на 100 грн. — до 5600 грн./т (графік 2). Про це повідомляє трейдингова компанія «Фенікс Агро».

У черзі на вхід до портів України накопичилося 80 суден. Для стабільної роботи експортних терміналів інспекторам Спеціального координаційного центру (СКЦ) потрібно щоденно перевіряти не менше 10 суден, але російські представники обмежують їх кількість до 5-ти і менше. За даними СКЦ, протягом 49-го тижня поставки з українських портів Чорного моря скоротилися на 21%.

Починаючи з 1 липня, Україна експортувала 10,5 млн. т кукурудзи, з них у грудні — лише 935 тис. т, тоді як торік ці показники становили 7,8 та 1,75 млн. т, відповідно.

ОЛІЙНІ

Соя

Соєві котирування на біржі в Чикаго після падіння на 2,8% наприкінці 49-го тижня з понеділка почали зростати, попри зниження світових цін на нафту, які тиснуть на котирування соєвої та пальмової олії та ріпаку. Про це повідомляє graintrade.

На біржі в Чикаго січневі ф'ючерси на сою з початку 50-го тижня (12 грудня) виросли на 2,4% — до 541 дол./т, а загалом за місяць — на 1,9%.

Спека у 30−35 °С в Аргентині на тлі дефіциту опадів затримує сівбу та погіршує стан ранніх посівів, що підтримує ціни.

В Україні через постійні ракетні обстріли робота частини переробних підприємств паралізована. Це посилює внутрішній попит на шріт з боку тваринників та птахівників і підтримує ціни на сою.

За даними Мінагрополітики, в Україні з 1,5 млн. га намолочено 3,6 млн. т сої з урожайністю 2,42 т/га, що на 20% перевищує показник минулого сезону. За відсутності нормального експорту це може посилити тиск на ціни.

На 49-му тижні закупівельні ціни на ГМО-сою виросли до 13 500−14 500 грн./т, тоді як ціни попиту на сою без ГМО залишились на рівні 15 000−16 000 грн./т з доставкою на завод. Затримка російськими інспекторами в Стамбулі огляду судів перед заходом у порти України не дозволяє трейдерам відновити активну закупівлю сої в портах, тому вони купують її незначними партіями за ціною 380−425 дол./т з доставкою в порти Дунаю та Чорного моря.

За даними Фенікс Агро, соєва макуха за тиждень виросла в ціні на 200 грн. — до 16 700 грн./т, а шріт залишився стабільним — 18 000 грн./т (за даними EXW).

Ринок сої страждає від зниження попиту з боку Китаю — основного світового імпортера олійної. За даними митниці, в листопаді Китай імпортував 7,35 млн. т сої, що на 14% менше, ніж у листопаді 2021 року. За 11 місяців 2022-го імпорт сої скоротився на 8,1% — до 80,53 млн. т.

У грудні трейдери стежитимуть за погодою в Південній Америці. Якщо кількість опадів збільшиться, то ціни на сою можуть знову почати падати слідом за зниженням цін на нафту та рослинні олії.

Соняшник

На фоні зменшення пропозиції соняшнику з боку продавців та перебоїв у роботі переробних підприємств ціни експорту на олійну залишилися на попередньому рівні. Про це пише SPIKE BROKERS у Telegram. Заводи в Україні купували соняшник в діапазоні 340−420 дол./т без ПДВ (DAP-завод).

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. Протягом 1−8 грудня було експортовано 159 тис. т соняшникового шроту, з яких понад 70% (або 112,4 тис. т) було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн. т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін. Так, тонна шроту станом на 16 грудня коштувала 9500 грн., що на 2000 грн. вище ціни попереднього тижня (8 грудня), див. графік 3.

Експорт соняшнику у 2022/23 МР становив 962 тис. т, зокрема, за період 1−7 грудня — 74,8 тис. т, з яких 26,9 тис. т було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. т до Румунії. Цьогорічний урожай соняшника не перевищить 10 млн. т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

За даними УкрАгроКонсалту, скорочення врожаю соняшнику порівняно з минулим роком (-33%) призведе до втрати Україною першого місця у глобальному рейтингу експортерів соняшникової олії, яке вона утримувала протягом багатьох років. Однак є дуже великі шанси, що це буде короткостроково. Порівняння прибутковості показує, що наступного року фермери можуть віддати перевагу сівбі олійних культур. При цьому ареал вирощування переміститься в більш урожайні регіони, що додає оптимізму щодо обсягів виробництва.

Джерело: Фенікс Агро

Читайте также:
Вспышку африканской чумы свиней зафиксировали в Полтавской области
16-июля-2019

На территории СПК «Родина» пгт. Котельва Котелевского района зафиксировали новый случай АЧС, сообщает главное управление Госпродпотребслужбы в Полтавской области.

Согласно отчету о результатах исследования патологического (биологического) материала № 002614 п.м./19 от 12.07.2019 Региональной государственной лаборатории Госпродпотребслужбы в Полтавской области, выделено ДНК вируса африканской чумы свиней.
Решением Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Котелевской районной государственной администрации с 12 июля 2019 установлен карантин, территорию хозяйства объявлено неблагополучным пунктом и утвержден «План мероприятий по локализации и ликвидации африканской чумы свиней на территории свинотоварной фермы СПК«Родина» пгт. Котельва Котелевского района, и недопущению распространения данного заболевания на территории Полтавской области».
Ситуация находится под контролем Госпродпотребслужбы области и района. Принимаются оперативные меры по локализации и ликвидации возбудителя АЧС.

Узнать подробнее
Десять фактов о птичьем гриппе
23-янв-2020

Птичий грипп добрался до Украины. С начала года вспышка была зафиксирована в соседних европейских странах: Польше, Словацкой Республике, Венгрии, Румынии. УНН собрал 10 главных фактов о инфекционном заболевании и чем оно опасно.

  1. Птичий грипп — это инфекционное заболевание птицы, которое вызвано вирусами гриппа А. Вирус H5N1 — это подтип вируса гриппа A, который бывает в основном у птиц и может быть причиной их смерти.
  2. По официальным сообщениям Всемирной организации здравоохранения животных (МЭБ) и европейской системы нотификации о заболеваниях животных (ADNS) в 2018-2019 годах грипп птицы регистрировался в 11 странах ЕС (128 вспышек) и РФ (84 вспышки).
  3. Основным фактором распространения гриппа птицы в мире являются инфицированые возбудителем дикие птицы. При этом случаев заноса возбудителей на территорию Украины при ввозе живой птицы, инкубационного яйца и продуктов птицеводства ни разу не отмечалось.
  4. Грипп птицы относится к трансграничным заболеваниям, тех, которые невозможно остановить ограничив перемещение товаров через границу, поскольку, как было указано, основным фактором распространения является инфицированный дикая перелетная птица.
  5. Наиболее уязвимы к гриппу домашние птицы, которые выращиваются в домашних и фермерских хозяйствах и не изолированы от внешней среды (пастбищ, прудов, рек, водоемов), где могут контактировать с инфицированной миграционной птицей.
  6. Наиболее защищены от гриппа домашние птицы, которые выращиваются промышленными производителями в изолированных условиях. Кроме того, промышленные хозяйства 5-6 раз в год делают прививки птицы от болезни Ньюкасла, которая связана с птичьим гриппом.
  7. Во время вспышки птичьего гриппа следует воздержаться от покупки мяса птицы в местах стихийной торговли и отдавать предпочтение официальным торговым точкам.
  8. Вирусы птичьего гриппа не всегда заражают людей, но, начиная с 1997 года, было зарегистрировано более 100 подтвержденных случаев заражения людей вирусами птичьего гриппа. Всемирная организация здравоохранения (WHO) сохраняет обновленные данные и объединенные отчеты о случаях заболевания людей птичьим гриппом A (H5N1).
  9. Симптомы птичьего гриппа у людей могут варьироваться от симптомов, типичных для обычного гриппа (температура, кашель, боль в горле и боль в мышцах) до инфекции глаз, пневмонии, тяжелых респираторных заболеваний (острый респираторный синдром) и других угрожающих жизни осложнений. Симптомы птичьего гриппа могут зависеть от того, каким специфическим подтипом вируса и штамма была вызвана инфекция.
  10. Распространение вирусов птичьего гриппа от одного больного человека к другому бывает очень редко; дальнейшее распространение инфекции от больного не наблюдается.

При подозрении заболевания или гибели птицы необходимо обращаться к специалисту ветеринарной медицины.

Источник: УНН        

Узнать подробнее
Кабмін схвалив спрощення митного оформлення товарів
30-мая-2022

28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС.

Тепер цей законопроєкт буде передано на розгляд до Верховної Ради України. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

«Запропоновані зміни до Митного кодексу надзвичайно важливі для українського бізнесу, зокрема, для пришвидшення проходження товарів через митний кордон та їх митного оформлення, що стало особливо гострою потребою під час війни після 24 лютого. Окрім того, такі зміни необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС», — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Прийняте Урядове рішення визначає ключові цілі подальшої імплементації митного законодавства ЄС в Україні, а саме:

можливість застосування українськими підприємствами транзитних декларацій із використанням NCTS без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони;

розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським:

  • з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри);
  • з можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS;
  • запровадження європейської системи прийняття рішень для надання авторизацій на спрощення та інших рішень за заявою підприємства (запровадження «права бути почутим» для зменшення спірних питань);
  • запровадження європейської моделі попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів (рішень щодо зобов’язуючої інформації);
  • запровадження європейської практики гарантування сплати митних платежів з можливістю звільнення від гарантування для підприємств, що переміщують будь-які товари, а не лише товари за визначеним переліком (як елемент митного спрощення);
  • закладення основи для вибудовування партнерських відносин між митницею та бізнесом, за рахунок чого можна буде пришвидшити митне оформлення.

Законопроект розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою за підтримки Офісу реформ при Мінфіні та програми EU4PFM.

milkua.info

Узнать подробнее
Перспективы ЕС в сельском хозяйстве: путь молочной промышленности — продукты с добавленной стоимостью
11-дек-2018

Согласно среднесрочным прогнозам, опубликованным Европейской Комиссией, европейская молочная индустрия в ближайшие 12 лет будет расти.

«Сельскохозяйственный прогноз ЕС по рынкам и доходам на 2018−2030 годы», содержит прогноз развития сельского хозяйства Европы, основанный на макроэкономических предположениях, которые, скорее всего, будут определять развитие сельского хозяйства ЕС в ближайшие годы.

Согласно документу, рост импорта, обусловленный увеличением населения, особенно в Африке, и ростом доходов, будет способствовать увеличению потребления молочных продуктов в течение прогнозируемого периода.

Авторы отмечают, что больше внимания будет уделяться продуктам с добавленной стоимостью, и здесь у ЕС есть явное конкурентное преимущество.

Кроме того, потребительские предпочтения будут распределяться по группам продуктов дифференцированно, это: органические продукты; продукты без ГМО, продукты от животных с пастбищным содержанием; продукты местного производства и т. п., что будет стимулировать разработку альтернатив обычным производственным системам. Экологические требования также будут играть все большую роль в формировании этих производственных систем.

В докладе говорится, что ЕС может обеспечить около 35% роста мирового спроса в течение следующих 12 лет.

Ожидается, что экспорт сыра, сливочного масла, сухого обезжиренного молока, цельного сухого молока и сывороточного порошка в ЕС будет расти в среднем примерно на 330 тысяч тонн в год в пересчете на молоко, причем этот рост ожидается главным образом в категориях сыра, сыворотки и СОМ.

Параллельно с этим, по мнению аналитиков-авторов отчета, потребуется дополнительно около 900 тысяч тонн молока в год, чтобы удовлетворить рост внутреннего потребления в ЕС «традиционных» молочных продуктов, в основном сыра. Кроме того, в качестве альтернативы, это молоко можно использовать для производства других продуктов (таких как молочные десерты, сухое молоко с растительным жиром, молочные смеси для детского питания, белковые и сывороточные концентраты), которые могут быть затем экспортированы.

При этом ожидается, что потребление жидкого молока в ЕС продолжит снижаться.

Ожидается также, что рост мирового и внутреннего спроса приведет к «довольно скромному увеличению» производства молока в ЕС, в среднем на 0,8% в год, до 182 млн. тонн к 2030 году. Прогнозируемый средний по ЕС удой в будущем увеличится до 8240 кг/корову/год, что на 17% выше уровня 2017 года. Однако это будет происходить более медленными темпами, чем в последнее десятилетие, учитывая экологические ограничения и расширение производства в ответ на ожидания потребителей.

infagro по материалам  agriland

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок