Украина: количество сырого молока уменьшилось

Себестоимость производства свинины в Украине является одной из самых высоких в мире, в то время, как производства мяса птицы одна из самых низких - € 0,65 / кг без НДС. Об этом сообщил генеральный директор ООО «Центр повышения эффективности в животноводстве» Николай Бабенко.

Себестоимость производства свинины составляет 37-41 грн / кг. В то время, как она должна быть на уровне 25 грн / кг.

В 2018 средняя цена 46 грн / кг живых свиней спасла свиноводов от убытков. В 2019 году цены снизились до 40 гр / кг живой массы. Импорт свинины в Украину вырос в 5 раз за год.

За высокую себестоимость свинины платят конечные покупатели свинины.

По мнению Николая Бабенко, существует три варианта развития событий на рынке свиноводства Украины в 2019 г:

• цены на живых свиней вырастут. Как следствие, свинина на прилавках подорожает, ее потребление установит новый антирекорд в 2019 г .;
• свиноводы в 2019 начнут контролировать себестоимость выращивания свиней не по окончанию года, а в течение года. Будут внедрять мероприятия по снижению себестоимости.

Как следствие, свинина останется на уровне цен, как есть, а то и подешевеет. Производители свинины начнут зарабатывать не за счет высоких цен в магазинах, а за счет низкой себестоимости, как зарабатывают их коллеги из стран ЕС, США, Канады, Бразилии.

Массовое сокращение поголовья свиней и замена украинской свинины польской, бразильской, датском и / или на украинскую курятину.

Чтобы производство свинины принесло прибыль в 2019 году, необходимо провести аудит и поиск причин высокой себестоимости, автоматизировать учет и контроль себестоимости и устранить перерасход кормов, лекарств, технологий (если таковые имеются).

kurkul.com

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

Доля энергоемких ресурсов в структуре урожая 2022 г. может достичь 40%, если цены на электроэнергию и природный газ в дальнейшем не «охладятся».

Такое мнение высказал советник по стратегическому развитию президента ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Владимир Лапа в комментарии UBR.ua.

«Несмотря на то, что в 2020 году в среднем у отечественных сельхозпредприятий расходы непосредственно на закупку э/э и газа составляли лишь 11-12% от себестоимости продукции, общая доля энергоносителей в себестоимости достигала 30%», — отметил он.

Владимир Лапа объяснил, что по итогам 2020 года еще 20% в общей цене производства приходилось на минеральные удобрения, где цены «напрямую коррелируют со стоимостью газа», который занимает львиную долю в производстве минудобрений.

Поэтому, по словам эксперта, в 2021 году общая доля энергозатрат агрокомпаний может возрасти с 30% до 35%. Относительно невысокую оценку роста можно объяснить тем, что часть объемов энергоресурсов предприятия закупали еще до существенного увеличения их цен этой осенью.

Владимир Лапа напоминает, что согласно данным Госстата, цены на продукты в сентябре этого года оказались выше показателей прошлого сентября на 14,3%.

При этом основным фактором роста для наиболее подорожавших групп товаров — сахара (88%) и подсолнечного масла (72%) — стала конъюнктура внешних рынков. Значительно, на 61%, выросли в цене и яйца, однако здесь сыграло роль вынужденное сокращение их внутреннего выпуска в 2020 году из-за убыточности производства.

Приводя в пример эти данные Владимир Лапа поясняет, что ключевыми факторами, влияющими на изменение цены большинства продуктов в Украине, помимо энергоносителей, также являются:

— стоимость аналогичных товаров за рубежом, так как «цены в Украине фактически «привязаны» к мировым из-за значительных объемов экспорта и импорта»;

— насыщенность внутреннего рынка Украины.

Сьогодні багато птахофабрик яєчного спрямування скоротили поголів'я, не садять ремонтний молодняк, працюють на мінімумі, бо збитки колосальні.

Вони не знають, що робити далі, просто чекають.

Про це розповів начальник відділу продажу ТОВ "Інкуба" Євген Хайлов.

За його словами, з початку війни поголів'я курей-несучок в Україні на кінець квітня скоротилося щонайменше на 40%.

"Це якщо говорити про кількість птиці у тих підприємств, які ще працюють і не постраждали через бойові дії, - уточнив Євген Хайлов. - Тому що, наприклад, Чорнобаївська птахофабрика втратила через війну велику кількість птиці, і незважаючи на це її пташники майже неушкоджені. Є зруйновані, а також частково пошкоджені господарства в Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській та Донецькій областях. Я знаю принаймні 6 таких підприємств. Повністю або частково знищені господарства в Оріхівському, Гуляйпільському районах Запорізької області, які у середньому мали близько 400-800 тис. голів птаха кожна».

Сьогодні повноцінно здійснюють посадку птиці лише господарства Західної України, зазначив експерт. Нині вони відновили постачання курчат із-за кордону, головним чином із Словаччини, Польщі, Угорщини. У центральній та східній частинах України саджати курчат у повному обсязі поки що ніхто не наважується.

У перші тижні війни все виготовлене яйце надходило на внутрішній ринок. Ситуація на ринку суттєво покращилася після відновлення експорту.

"Птахогосподарства Західної та Центральної України вже експортують куряче яйце, - зазначив Євген Хайлов. - Сьогодні поставки відбуваються через Польщу та Румунію. Але поки що це далеко не ті обсяги, що були до війни».

ptichki.net