Україна та ЄС активізували підготовку до підписання “промислового безвізу”

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Эксперты Министерства сельского хозяйства США (USDA) повысили прогноз урожая кукурузы в 2021/22 МГ в Украине до 40 млн т, что на 2 млн т больше прогноза за ноябрь (38 млн т).

По данным отчета, прогноз экспорта кукурузы из Украины в 2021/22 МГ повысили до 32,5 млн т, что на млн т больше прогнозируемого объема в ноябре. Кроме того, прогноз мирового урожая кукурузы в 2021/22 МГ повышен до 1,2 млрд т.

В частности, за счет большего урожая в Украине и ЕС (Франция, Румыния, Польша), более чем компенсирующий сокращение урожая в Китае.

Следует добавить, что эксперты также прогнозируют увеличение мировых конечных запасов кукурузы — 305,5 млн т по сравнению с ожидаемыми 304,4 млн т в прошлом месяце.

Agravery.com

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Прежде чем запрещать продавать домашнее мясо, в Украине необходимо создать сеть сертифицированных убойных цехов в селах.

Об этом сообщает AgroPolit.

По данным заместителя председателя Всеукраинской Аграрной Рады Дениса Марчука, по состоянию на 1 декабря 2017 года с 3,9 млн голов крупного рогатого скота — 2,7 млн выращено в частных домохозяйствах; с 6,5 млн свиней — домашних 3,1 млн; с 1,4 млн овец и коз — 1,2 млн «крестьянских».

Международных требований к запрету домашнего мяса нет. Однако Закон Украины «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов» запрещает оборот мяса без нанесенных на части туш отметок годности.

Однако с апреля этого года вступает в силу другой пункт этого же закона. «С 4 апреля 2018 вступает в силу Закон Украины „О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, кормах, побочных продуктах животного происхождения, здоровья и благополучия животных“», — отмечает пресс-служба Госпродпотребслужбы Украины.

Статьей 34 этого Закона вводится норма по уменьшению объемов забоя домашних животных не на бойне до трех голов домашних парнокопытных животных или других копытных животных в неделю. Иными словами, если у крестьянина или малого фермера более 3 кабанчиков, то уже в «домашних» условиях одновременно «колоть» их они не имеет права. Это указано в п. 2 ст. 34 Закона Украины «Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов».

«Запрет на подворный убой вводят, но при этом Минагрополитики не организовало подготовительной работы для реализации такого решения. Для внедрения данного решения уже должны быть построены сертифицированные убойные цеха, в которых будут соблюдены все нормы и правила биобезопасности», — отмечает глава ассоциации животноводов Украины Ирина Паламар.

pigua.info