Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький

22-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Україна та ЄС мають на постійній основі розвивати альтернативні маршрути експорту сільськогосподарської продукції, - Микола Сольський
27-июня-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках робочої поїздки до Берліна зустрівся з Федеральним міністром продовольства та сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром та Парламентським держсекретарем Міністерства цифрових технологій і транспорту Олівером Лукшичем.

Під час зустрічі вони обговорили питання експорту українського зерна. Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що наразі потрібно створення не тимчасових, а постійних альтернативних маршрутів із вивезення зерна з української території.

«Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій», – підкреслив Джем Оздемір на пресконференції. Тому, за словами міністра, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів».

«Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр агрополітики, уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів.

Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60  млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він.

«У вересні–жовтні будемо бачити суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. Але зараз ми маємо час для того, щоб підготуватися та зробити наступний сезон більш робочим», – підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Посевная площадь под урожай 2017 составляет 26,9 млн га
13-июня-2017

Вся посевная площадь сельскохозяйственных культур под урожай 2017 году можно ожидать на уровне 26,9 млн га, что на 152 тыс. га больше показателя 2016 года.

Зерновыми культурами засеяно 14,3 млн га (53% к всех посевных площадей). Из них яровые зерновые и зернобобовые культуры (с кукурузой) - 7,17 млн га, озимые на зерно - 7,15 млн га.

В разрезе яровых зерновых площади составляют:

- пшеница - 177 тыс. га,

- ячмень - 1,59 млн га,

- овес - 199 тыс. га

- горох - 386 тыс. га или 117%;

- кукуруза на зерно - 4,47 млн га;

- гречка - 154 тыс. га;

- просо - 54 тыс. га.

С озимых культур:

- озимая пшеница - 6103 тыс.га;

- рожь - 169 тыс.га;

- озимый ячмень - 872 тыс.га;

- озимый рапс - 858 тыс.га.

С технических культур:

- сахарная свекла - 313 тыс. га;

- подсолнечник - 5,6 млн га;

- соя -1,88 млн га.

Перед началом уборочной кампании, технический парк АПК насчитывает 312 тыс. ед. тракторов и более 52 тыс. ед. зерноуборочных комбайнов.

По данным областей за 4 месяца 2017 аграриями приобретено 3218 ед. техники на сумму около 3,4 млрд грн. В том числе:

- тракторов - 822 ед. (1,2 млрд грн),

- зерноуборочных комбайнов - 173 ед. (598,7 млн грн),

- почвообрабатывающей техники - 601 ед. (258,4 млн грн),

- посевной техники - 409 ед. (411,5 млн грн)

- другой техники и оборудования - 1213 ед. (881,5  млн гривен).

В 2016 приобретено 9995 ед. на сумму 10,4 млрд гривен.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Затвердження переліку територій, на яких ведуться бойові дії: що це дасть бізнесу
14-дек-2022

Кабінет Міністрів України 6 грудня прийняв постанову щодо переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією (№1364).

Передбачається, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги запроваджено з плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Варто зауважити, що в межах дерегуляції та підтримки бізнесу ще у березні 2022 року Законом №2142-ІХ було внесено зміни до Податкового кодексу України, яким тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок компаніями на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії», — зауважили в асоціації.

При цьому перелік таких територій визначається Кабміном. Тож компанії понад пів року не мали можливості скористатись цим інструментом державної підтримки, пояснюють експерти.

«Так, перелік затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Це — аналогічний механізм, який лежить в основі постанови Кабміну №457 і служить підставою для нарахування допомоги окремим постраждалим від війни категоріям населення», — додають в ЄБА.

Оновлювати перелік мають не рідше, ніж двічі на місяць.

«Враховуючи, що карта ведення активних бойових дій постійно змінюється, і деякі території вже вдалось звільнити від окупації супротивника, розуміння механізму отримання цієї податкової пільги є вкрай важливим для подальшого планування діяльності бізнесу та розрахунку його фінансового забезпечення. Тож спільнота щиро вітає це рішення!» — зазначили в асоціації.

Водночас бізнес із нетерпінням очікує на опублікування офіційних роз’яснень податкової служби щодо застосування даних пільг та складання звітності.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Более 3 тысяч крестьян уже скоро получат дотации на выращивание молодняка КРС
26-июня-2018

Первые более 3 тыс. человек, которые уже подали документы для получения дотации на выращивание молодняка КРС, получат деньги уже совсем скоро. Такая финансовая поддержка владельцев подсобных хозяйств стала результатом плодотворной работы Ассоциации животноводов Украины вместе с Минагрополитики и Правительством.

Именно Ассоциация животноводов Украины еще в прошлом обосновала важность господдержки крестьян в своей программе «Реформа украинского села через развитие кооперативного движения в Украине на базе сельскохозяйственных производственных и обслуживающих кооперативов», которая была представлена ​​на рассмотрение Правительства. Таким образом, первый шаг в реализации программы, разработанной специалистами АТО, воплощено в жизнь.

Так, в Министерстве аграрной политики и продовольствия Украины отметили, что для выращивания молодняка крупного рогатого скота уже перечислено 6,7 млн грн в подразделения облгосадминистраций по вопросам АПК для выплаты держателям телят.

Так, дотацию начислено и будет уплачено 3573 физическим лицам за содержание 6064 телят, отмечают в Минагрополитики. В частности, за содержание молодняка КРС:

- до 5-месячного возраста начислено 562 800 гривен за 1876 голов;

- до 9-месячного возраста - 2861 тыс. грн за 2861 голову;

- до 13-месячного возраста - 3 317,5 тыс. грн за 1327 голов.

Также, по направлению государственной поддержки сельхозпредприятий за содержание коров, осуществлены начисления в объеме 259,2 млн грн. В ближайшее время средства будут направлены получателям.

«Ассоциация животноводов Украина очень активно лоббировать господдержку на откорм молодняка КРС. Мы разработали программу, где объяснили необходимость и важность такой помощи, и представляли его на рассмотрение на заседаниях Минагрополитики, в правительстве, - отметила глава АТО Ирина Паламар. - И мы можем говорить об очередной нашей важной победе: ведь основное содержание представленной нами программы было учтено и отражено в Постановлении КМУ «Об утверждении Порядка использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для поддержки отрасли животноводства» от 7 февраля 2018 № 107. Ведь сегодня вопрос откорма молодняка КРС стоит крайне остро. Крестьяне сдают телят на убой совсем маленькими, потому что не имеют средств на их откорм. Именно поэтому в стране возникает дефицит говядины, которая является очень желанным продуктом для экспорта в страны Ближнего Востока, Турции. Животноводам просто негде брать молодняк для выращивания, поскольку его забивают в совсем молодом возрасте. А между тем, именно благодаря наращиванию экспорта КРС мы могли бы дать толчок к мощному развитию отрасли и укрепить экономику страны, ведь это живые валютные поступления.

Поэтому очень хочется верить, что эти средства будут стимулировать крестьян содержать молодняк КРС, и общее поголовье КРС наконец начнет расти, а не падать, как это мы наблюдаем в последние годы.

Но это только первый шаг с нашей программы, который был реализован по нашей инициативе. Остается еще много не воплощенных в жизнь важных аспектов. Так, кроме дотации на откорме КРС, нашей программой было предусмотрено и такие вопросы как: дотации на развитие инфраструктуры (строительство убойных цехов, откормочных ферм, на кредитование приобретения коровы членам с / х кооперативов, на выращивание нетелей и дальнейшую передачу его по программе «Корова в кредит», на оплату банковских процентов по программе «Корова в кредит» или (продажа кооперативного нетелей члену кооператива за счет кредитных средств Сбербанка, с оплатой процентов по его обслуживанию за счет бюджетных средств) и ряд других вопросов. Если бы все наши предложения были учтены и воплощены в жизнь, то по подсчетам специалистов АТО, государство бы получила 270 млн грн. экспортной пошлины.

Также остается нерешенным вопрос с субсидиями на оплату жилищно-коммунальных услуг. Люди боятся регистрировать животных, поскольку не хотят, чтобы доход от животных лишил их права получать субсидии. А на незарегистрированных животных получить госдотацию невозможно. Поэтому мы уже неоднократно обращались к правительству с просьбой, чтобы на законодательном уровне доход крестьян от содержания подсобного хозяйства не учитывался в их общий совокупный доход. Ведь почему, например, доход от депозитов не входит в общий доход, а от производства сельскохозяйственной продукции - учитывается? Неужели получения средств от депозитных вкладов - это более «благородный» доход, чем деньги, вырученные за собственноручно произведенную продукцию? Мы и в дальнейшем будем апеллировать к правительству, чтобы этот вопрос сдвинулся с места, и в налоговое законодательство были внесены необходимые изменения.

Поэтому я уверена, что наша очередная победа не будет последней, и Правительство в своих последующих законодательных инициативах учитывать и воплощать в жизнь и другие наши предложения, которые крайне важны для развития животноводства в государстве и поддержки села».

Ассоциация животноводов Украины

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок