Производство экологически чистого молока в Испании становится семейным бизнесом

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Український бізнес відтепер зможе здійснювати промоцію своїх товарів за кордоном: участь у виставках внесено до переліку робіт та послуг, за операціями з імпорту яких Національному банку рекомендовано забезпечити здійснення переказів. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 8 жовтня 2022 року, — повідомляє Дія Бізнес.

Бізнес отримав можливість брати участь у галузевих виставках за кордоном

Як зазначає Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко, підтримка українського виробника та відновлення експорту надзвичайно важливі для української економіки. Раніше вжиті заходи дозволили стабілізувати економіку та вийти на рівень експорту до ЄС, що перевищує довоєнний. Зокрема, Світовий банк переглянув прогнози падіння ВВП України на цей рік, покращивши їх у порівнянні з червневим прогнозом на 10%. За підсумками трьох кварталів 2022 року, зростання експорту до Євросоюзу в порівнянні з відповідним періодом минулого року склало 6,3%, або 1,2 млрд доларів.

На прохання бізнесу Уряд зробив черговий крок, який підтримає вітчизняного товаровиробника, дасть можливість брати участь у галузевих виставках за кордоном та представляти там свою продукцію. Відповідно, підприємці отримають більше можливостей зацікавити закордонних покупців, що позитивно вплине на експорт.

У переліку, виписаному за результатами діалогу з галузевими асоціаціями та підприємствами та затвердженому Урядом, біля 70 конкретних виставок, які відбудуться за кордоном восени-2022 — навесні-2023. Наприклад: «Ukrainian Infrastrukture Forum, Strategy Council» в Лондоні, «Fruit Logistika» в Берліні, «Agrotech 2023» у польському Кельце тощо.

Для фінансування участі в цих заходах Нацбанку рекомендовано забезпечити здійснення переказів. Також передбачена можливість для українських виробників брати участь у міжнародних виставках меблевої галузі, міжнародних медичних, фармацевтичних виставках тощо.

Генеральний директор Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк зазначає, що до цього рішення українські виробники не могли розраховуватися валютою за участь у виставках, тому фактично були позбавлені можливості якісної промоції своєї продукції на нових ринках. Осінь-весна — традиційна пора в тому числі аграрних та продовольчих виставок, тому такий крок дуже вчасний і слушний.

Цьогоріч Асоціація виробників молока бере участь у найбільшій міжнародній виставці з професійного тваринництва EuroTier 2022 та спільно з благодійнийним фондом SAVЕ UA, Всеукраїнською Аграрною Радою, Асоціацією «Свинарі України», з міжнародною асоціацією DLG ініціювали партнерську фандрайзингову кампанію в рамках EuroTier 2022, що відбудеться 15−18 листопада 2022, Ганновер, Германия. Метою кампанії є надання підтримки українським аграріям з боку колег з усього світу. Наразі ми, українці, ціною надзусиль, не дивлячись на руйнування, тримаємо гідний рівень продуктивності аграрного сектору, щоб не допустити голоду в Україні. Фандрейзинг на EuroTier-2022 надасть кошти на найскоріше відновлення господарств з прифронтових та деокупованих територій. Дякуємо організаторам виставки за надану можливість, не змарнуємо, підготовка вже почалася!

Кабинет Министров Украины на заседании 29 марта 2017 принял распоряжение «Об одобрении Концепции государственной политики в сфере защиты прав потребителей до 2020 года».

Об этом сообщает пресс-служба Держпродспоживслужбы.

Документом отмечается, что потребители в Украине не чувствую себя защищенными государством и законом в результате декларативного характера провозглашенных прав и отсутствия механизмов применения этих прав в реальной жизни. Законодательные положения, декларируя права потребителей, должным образом не обеспечивают их реализации и восстановления.

На государственном уровне не создана система реализации европейского принципа «презумпции невиновности» потребителя, доступной и прозрачной системы досудебного рассмотрения жалоб, реагирование на результаты независимых потребительских исследований и тому подобное.

Кроме того, в Украине недооценена роль гражданского общества, в частности объединений потребителей, в то время как в европейской практике успешно применяются меры по государственной поддержке деятельности неправительственных организаций. Такой подход позволяет более эффективно использовать ресурсы в вопросах информирования, консультирования, потребительского образования, определение угроз, мониторинга рынка, контроля за выполнением органами государственной власти своих функций, предотвращение возникновения коррупционных рисков и тому подобное.

В Концепции отмечается, что решение указанных проблем возможно путем применения комплексного подхода к решению вопросов защиты прав потребителей, который предусматривает развитие и взаимодействие всех составляющих системы защиты прав и интересов потребителей, в частности правового обеспечения, государственной защиты прав потребителей, рыночной и общественной защиты прав потребителей, на принципах:

• превентивности;
• прозрачности;
• приоритета интересов потребителей;
• незыблемости конституционных прав потребителей;
• целостности системы защиты прав потребителей.

Реализация Концепции позволит обеспечить:

• адаптацию национального законодательства по вопросам защиты прав потребителей к законодательству Европейского Союза в соответствии с обязательствами, предусмотренных Соглашением об ассоциации;
• повышение уровня превентивной защиты прав потребителей для недопущения и / или уменьшения количества нарушений прав потребителей;
• повышение уровня просвещения и осведомленности граждан об их потребительских правах и механизмах их защиты;
• повышение уровня защиты прав потребителей от недобросовестной конкуренции и нечестной предпринимательской практики субъектов хозяйствования;
• приближения уровня отечественных стандартов жизни и потребления в признанных ЕС;
• повышение доверия граждан к государственной системе защиты прав потребителей.

Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) считает, что следует прекратить регулярное использование антибиотиков в целях стимулирования роста и профилактики болезней среди здоровых сельскохозяйственных животных. Из-за их чрезмерного применения возрастает угроза развития у болезнетворных бактерий устойчивости к лекарствам, говорится в распространенном во вторник в Женеве заявлении ВОЗ.

Разработанные организацией новые рекомендации, отмечает ВОЗ, «направлены на сохранение эффективности антибиотиков, важных для лечения человека». Организация напоминает, что в некоторых странах около 80% важных в медицинском отношении антибиотиков приходится на животноводческий сектор, где они «используются в основном для стимулирования роста здоровых животных». В результате «у некоторых типов бактерий, вызывающих тяжелые инфекции у людей, уже развилась устойчивость ко многим или всем имеющимся лекарственным средствам».

«Отсутствие эффективных антибиотиков представляет такую же серьезную угрозу для безопасности в области здравоохранения, как и внезапная вспышка смертельно опасной болезни», — заявил генеральный директор ВОЗ Тедрос Аданом Гебрейесус. Чтобы обратить вспять развитие устойчивости к противомикробным препаратам, подчеркнул он, необходимы «решительные и стабильные действия во всех секторах».

В этой связи ВОЗ «настоятельно рекомендует» общее сокращение применения всех классов важных в медицинском отношении антибиотиков в продовольственном животноводстве, в том числе полное прекращение «в целях стимулирования роста и профилактики болезней в отсутствие диагноза». Больных животных, подчеркивают эксперты, необходимо тестировать для определения наиболее эффективного средства для лечения конкретной инфекции. При этом следует выбирать препараты, которые согласно классификации ВОЗ, являются «наименее важными» для здоровья людей, и не входят в число «высокоприоритетных». Кроме того, организация обращает внимание на наличие альтернативных антибиотикам вариантов предотвращения болезней у животных, таких как улучшение гигиены, применение вакцин, изменение условий содержания.

milkua.info по материалам tass.ru