Предложен механизм противодействия финансовым спекуляциям после открытия рынка земли

16-окт-2019

В депутатском законопроекте № 2195 о рынке земли предусмотрен механизм предотвращения финасновым спекуляции на электронных аукционах.

Об этом рассказал председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной и земельной политики Николай Сольский во время брифинга, посвященного альтернативным законопроектам, которые можно было вносить до 11 октября.

Общины смогут продавать свою землю только на электронных торгах. По мнению разработчиков, это позволит минимизировать человеческий фактор в этом процессе, что в свою очередь снимает вопрос о коррупционной составляющей вокруг продажи земель.

«В законопроекте мы увеличили размер первой ставки на торгах. Если нормативная денежная оценка будет 40−50 тыс. грн за один га, заплатить 30% от этой суммы, а потом отказаться от лота — это уже будет „больно“. Этот шаг поможет повысить ответственность игроков на земельных торгах и помешает сбивать цену, ведь это будет достаточно дорого», — заявил Сольский.

Напомним, что в Раде зарегистрировали еще один альтернативный правительственному законопроект о рынке земли — № 2178−10. Его ключевые позиции выглядят так:

уменьшить ограничения по концентрации земель в пределах области с 15% до 8%;

ввести ограничения по концентрации земель в пределах ОТО в размере 35%;

ввести переходный период до 1 января 2024, во время которого юридические лица, бенефициарные владельцы которых являются иностранцы, лица без гражданства, юридические лица, созданные по законодательству иному, чем законодательство Украины, иностранные государства не смогут приобретать в собственность земли с.-х. назначения государственной, коммунальной собственности, а также паевые земли, за исключением земель, которые на момент вступления в силу закона уже есть в аренде, эмфитевзис таких юридических лиц при условии, что такие юридические лица созданы не менее 3 лет до вступления в силу законом.

agropolit.com

Читайте также:
Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів
07-апр-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Узнать подробнее
Брюссель погодився на екстрене приєднання України до енергосистеми ЄС
01-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою.

С 24 февраля 2022 года сайт поддерживается только на украинском языке

https://agro.press/ua

Узнать подробнее
В 2022 году ожидают существенное сокращение расходов на корма для молочного скотоводства
25-янв-2022

Повышение цен на корма привело к снижению рентабельности мировой молочной отрасли в 2021 году. В 2022 году ожидается некоторое сокращение расходов на корма.

Об этом сообщает dairynews.ru со ссылкой на данные отчета USDEC.

«В прошлом году наблюдался невероятно высокий спрос на кукурузу за границей, прежде всего со стороны Китая, наряду со снижением производства в странах-экспортерах, таких как Бразилия», — говорится в сообщении.

Отметим, что ожидается, что в 2022 году в Украине, Бразилии и Аргентине будут хорошие урожаи кукурузы, что может снизить цену на корма.

«В общем, мы ожидаем, что в океанских перевозках должно произойти некоторое ослабление, но мы не ожидаем возврата к расходам на 2019 год или надежности перевозчика. Вступая в 2022 год, мы считаем, что усиление налогово-бюджетной политики, потенциальное повышение процентных ставок приведут к тому, что спрос на потребительские товары вернется к уровню, близкому к предпандемическому»,— комментирует Стивен Кейн, аналитик USDEC.

Узнать подробнее
Украина не декларирует много инфекционных заболеваний животных, хотя вакцины против них ввозят
21-сен-2020

Украина не декларирует очень много инфекционных заболеваний, против которых вакцинируют животных.

Об этом заявил координатор web-проекта «Стоп АЧС» — национальный консультант ФАО, ИТ/GIS специалист, эпизоотолог Владимир Полищук.

«Меня удивляет ситуация, когда мы ввозим тонны вакцин на благополучную территорию, — отметил он. — Ведь Украина сегодня не декларирует очень много инфекционных заболеваний, против которых мы делаем прививки животным. Так вы делаете прививки, чтобы зарабатывать или хотите застраховаться от болезней? Если болезнь есть, то декларируйте ее. Если же ее нет, не делайте прививки».

При этом Владимир Полищук уточнил, что этот вопрос к компетентному органу страны. И к тому, насколько объективна статистика, которую показывает сейчас Госпродпотребслужба.

agrotimes.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок