Очищення с.-г. території України від боєприпасів: основні виклики та пріоритети

07-сен-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua

Читайте также:
ВАР представила новые приоритетные направления государственной поддержки агросектора
22-окт-2021

ВАР приняла участие в обсуждении новых направлений государственной поддержки агропромышленного комплекса на 2022 год, которое инициировало Министерство аграрной политики и продовольствия Украины.

Об этом говорится на официальном сайте ВАР.

Предложения аграриев, которые наработаны экспертами ВАР совместно с ее участниками, озвучил заместитель председателя ассоциации Михаил Соколов. Сегодня агропроизводители требуют увеличения элеваторов для хранения зерна. Ассоциация предлагает выделить средства на частичное возмещение стоимости строительства и/или реконструкции предприятий по хранению и переработке зерна.

«Мы испытываем дефицит складских мощностей и при имеющемся росте объемов производства это уже становится угрозой для агропроизводителей. Особенно, если учесть, что сейчас мы сталкиваемся с проблемами на Укрзализныци с транспортировкой продукции, поэтому есть насущная необходимость увеличивать складские помещения для хранения продукции», — сказал заместитель председателя ВАР.

Также Михаил Соколов отметил необходимость поддержки мелиорации в Украине. В частности он предложил распространить действие программы господдержки и на капитальные инвестиции в орошения.

«Существуют инвестиции в дождевальной техникой или в капельное орошение. И это не всегда капитальные инвестиции, потому что иногда эти трубы, которые проводят в поле, работают год или два. А мы говорим, что нужно делать капитальные инвестиции в развитие самой инфраструктуры — труб, каналов и т. Без этого мы не сможем наращивать площади орошаемых земель. Поэтому мы предлагаем распространить действие этого постановления в том числе и на капитальные инвестиции, которые сейчас аграрии, думаю, смогут делать после принятия законопроекта 5202-д», — отметил Михаил Соколов.

Еще одно направление, в котором государство должно предоставить аграриям помощь, — поддержка овощеводства в открытом и закрытом грунте.

«Коллеги-аграрии сообщают, что сейчас сталкиваются с проблемами, связанными с высокими ценами на газ и электричество. И для закрытого грунта это особенно большая проблема. Поэтому мы предлагаем прежде всего распространить действие программы поддержки на закрытый грунт, а также выделить средства на установку специальных приборов освещения и на твердотопливные котлы», — сообщил Михаил Соколов.

Согласованные предложения аграрных ассоциаций о господдержке АПК Министерство направит на рассмотрение Комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной и земельной политики.

Узнать подробнее
Индекс цен GDT снизился впервые с середины августа
23-дек-2021

На торгах в середине декабря средний индекс цен на мировом молочном аукционе, организованном новозеландской Fonterra (специализированная торговая площадка GlobalDairyTrade — GDT), прервал четырехмесячный рост и снизился впервые с середины августа. Значение индекса GDT опустилось на 1,5%, или 21 пункт, до 1 333 пт. (в середине декабря 2020 г. — 1 024 пт.). Средневзвешенная индикативная цена на молокопродукты составила по итогам торгов 4 236 USD/т. Объем торгов (30,4 тыс. т) оказался на 4,2% ниже уровня аналогичного периода 2020 г. и на 2,3% ниже в сравнении с торгами в начале декабря.

Снижение индекса обусловлено понижением цен на ключевой товар торговой площадки — сухое цельное молоко (СЦМ), в то время как умеренный рост цен по остальным торгуемым товарным позициям сдерживал индекс GDT от еще большего снижения.

Снижение цен на СЦМ отмечено по всем контрактам и в среднем составило 3,3%, до 3 867 USD/т. Минимальные темпы падения — по апрельским контрактам (-2,0%, до 3 910 USD/т), максимальное снижение — на ближайшие поставки в январе (-4,1%, до 3 853 USD/т). Обновленный ценовой коридор сформирован ближайшими январскими отгрузками (3 853 USD/т) и поставками в мае (3 985 USD/т, -2,9%).

Сухое обезжиренное молоко сохранило растущий ценовой тренд, укрепившись на 0,6%, до 3 745 USD/т (новый максимум с середины 2014 года). Повышение отмечено по всем контрактам, кроме апрельских, цена на которые снизилась на 0,3%, до 3 762 USD/т. Наибольшее повышение цены произошло на ближайшие январские контракты (+1,9%, до 3 821 USD/т), наименьшее — на февральские (+0,5%, до 3 715 USD/т) и мартовские (+0,5%, до 3 745 USD/т) поставки. Обновленные границы ценового коридора сформировали поставки в феврале (3 715 USD/т) и в январе (3 821 USD/т).

Цены на молочный жир на прошедших торгах показали более существенный, но в целом умеренные, тепы роста в сравнении с СОМ. Средневзвешенная цена на обезвоженный молочный жир выросла на 0,9%, до 6 724 USD/т, обновив максимальный уровень с конца 2017 г. (6 836 USD/т в начале декабря 2017 г.). Повышение отмечено по всем контрактам за исключением ближайших январских (-1,1%, до 6 649 USD/т). Наибольший рост цен отмечен на апрельские поставки (+2,3%, до 6 750 USD/т), наименьший — на поставки в мае (+0,2%, до 6 651 USD/т) и июне (+0,4%, до 6 656 USD/т). Новый ценовой коридор сформирован отгрузками в январе (6 649 USD/т) и феврале (6 762 USD/т, +0,9%).

Повышение средней цены на сливочное масло составило 1,0%, до 5 851 USD/т. В результате цена на сливочное масло к концу года достигла нового максимума с середины сентября 2017 г. (6 026 USD/т). Разрыв в цене между маслом и ОМЖ сократился до минимального уровня с середины мая текущего года и составил 873 USD/т. Повышение цен на сливочное масло отмечено по всем контрактам в интервале от +0,8% (январь, до 5 935 USD/т) до +1,5% (май, до 5 860 USD/т). Новый ценовой коридор сформирован отгрузками в феврале (5 835 USD/т, +1,0%) и ближайшими отгрузками в январе (5 935 USD/т).

Повышение цены на прошедших торгах отмечено также на лактозу (+3,7%, до 1 390 USD/т). Сохраняется рост цен на чеддер (+0,5%, до 5 241 USD/т).

В сравнении с серединой декабря 2020 г. средняя цена контрактов (в долларовом эквиваленте) на поставку СОМ остается выше на 27,8%, СЦМ — на 20,5%, сливочного масла — на 38,6%, чеддера — на 34,6%. Значение среднего индекса GDT превышает уровень прошлого года на 30,2%.

milknews.ru

Узнать подробнее
АВМ про підсумки 2022 року та необхідні кроки в році наступному
23-дек-2022

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

  1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
  2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
  3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
  4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
  5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
  6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
  7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5

Узнать подробнее
Війна в Україні скоротить попит на комбікорми на 5 млн т
01-июня-2022

Попит на комбікорм у 2022 році знизиться на 4-5 млн т через поширення хвороб тварин, зростання цін на світовому ринку зерна, а також війну росії проти України.

Такий прогноз зробили експерти Європейської федерації виробників кормів (FEFAC).

Як зазначається, виробництво комбікормів ЄС (EU27) для сільськогосподарських тварин у 2021 році склало 150,2 млн т, що на 0,03 % більше, ніж у 2020 році. Виробництво кормів для свиней скоротилося на 1,5%, для птиці — зросло на 1,1%, великої рогатої худоби — на 0,2%.

«З огляду на перспективи ринку на 2022 рік, очікується, що сектор свинарства та птахівництва ЄС скоротить свою діяльність через високу вартість кормових матеріалів, зниження ринкового попиту та поширення спалахів пташиного грипу в кількох країнах», — прогнозують експерти. 

Експерти FEFAC зменшили прогнози для кормів свиней на 4,2%, птиці — на 3%. Очікується зниження виробництва кормів для великої рогатої худоби на 1,6%. 

«Загалом промислове виробництво комбікормів, за оцінками, зменшиться на 2,9% (тобто на 4,3 млн т) порівняно з 2021 роком. Однак ринкова невизначеність залишається дуже високою через триваючу агресію росії в Україні. Втрату фуражної кукурудзи, соняшникового шроту та інших кормових матеріалів з України та росії можна лише частково компенсувати збільшенням імпорту кормів, головним чином із США та Канади», — пояснюють експерти. 

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок