На АГРО-2019 можно будет приобрести животные редких пород

Уже десять областей присоединились к программе контроля сырого молока. Дальнейшее масштабирования программы на национальном уровне обсуждалось во время встречи Председателя Госпродпотребслужбы Владиславы Магалецкая с представителями молочного комитета Европейской Бизнес Ассоциации, местным руководителем швейцарско-украинского программы «Развитие торговли с высокой добавленной стоимостью в органическом и молочном секторе Украины» Игорем Кравченко и координатором компонента «Молочный сектор» Ириной Высоцкой.

Об этом сообщается на сайте Госпродпотребслужбы.

«Мы рассчитываем на поддержку в вопросе масштабирования программы контроля сырого молока на всю страну, ведь это позволит нам применять единые стандарты во всех областях и усилить контроль за безопасностью молока, которое попадает к нашим потребителям», — подчеркнула Владислава Магалецкая.

Как отметила координатор от Европейской Бизнес Ассоциации Татьяна Широченко, программа контроля сырого молока есть очень интересной для компаний-членов ассоциации, которые занимаются переработкой молока и поддерживается ими.

Программа контроля сырого молока была основана в 2019 году в четырех областях: Винницкой, Николаевской, Полтавской и Харьковской. Десять областей, которые присоединились к программе, получили необходимое оборудование для выполнения исследований сырого молока на определение количества соматических клеток, общей бактериальной загрязненности, наличия ингибиторов и точки замерзания согласно международным требованиям. Информация по результатам исследований вносится в Молочный модуль, доступ к которому имеют не только специалисты Госпродпотребслужбы, а также производители и поставщики молока.

Госпродпотребслужба работает над тем, чтобы украинские потребители получали качественные продукты, а украинский бизнес — расширял рынки сбыта. Служба активно развивает доступ к экспортным рынкам и работает над развитием новых подходов к осуществлению мероприятий государственного контроля. Именно в этом помогает программа контроля сырого молока.

Антимонопольний комітет України розпочав вивчення причин збільшення цін на яйця курячі в шкаралупі в червні-вересні 2022 року.

Як говориться у повідомленні АМКУ, вартість курячих яєць в Україні знижувалася впродовж лютого-травня цього року, проте з червня по вересень зросла майже на 54%, тоді як споживча інфляція у вересні в річному обчисленні прискорилася до 24,6% (у серпні — 23,8%).

Зазначається, що ціна яєць значною мірою залежить від собівартості їх виробництва, яку визначає вартість кормів, витрати на енергоносії, витрати з оплати праці, вартість ветпрепаратів тощо. Крім того, ця галузь залежить від наявного поголів'я курей-несучок у країні, що безпосередньо пов'язано з виробничою діяльністю.

АМКУ наголосив, що повномасштабна агресія рф в Україні справила значний вплив на глобальну економічну ситуацію в країні: прискорилася інфляція, зріс курс долара і євро відносно гривні, сталося руйнування багатьох виробництв, порушилися ланцюги постачань і логістики, і, як наслідок, збільшилися виробничі витрати бізнесу, знизилася пропозиція товарів і послуг.

Так, на початку повномасштабного вторгнення рф один із найбільших виробників курячих яєць в Україні ГК «Авангард» повідомила про втрату поголів'я курей і виробничих потужностей у Донецькій, Харківській, Київській і Херсонській областях, унаслідок чого первинна пропозиція яєць на ринку могла істотно знизитися. Інші учасники ринку поки що не надали відомству такої інформації.

Крім того, окремі профільні експерти відзначають досить низькі ціни на ринку кормів через надлишок зерна в Україні, що залишилося внаслідок блокади морських портів. Отже, головні складові кормів для курей значно подешевшали порівняно з минулим роком.

«Наразі в комітеті відсутня інформація, що підтверджує наявність об'єктивних чинників для подорожчання яєць відразу на 54%. Під час дослідження АМКУ має намір здійснити широкий аналіз усіх чинників впливу на цінову поведінку суб'єктів господарювання і вже направив їм вимоги про надання інформації», — зазначено в повідомленні.

agroportal.ua

Аграрный комитет рассмотрит ряд изменений в 49 законов, связанных с работой Госпродпотребслужбы (ГППС).

Об этом заявил председатель Аграрного комитета Николай Сольский после презентации пилота будущего законопроекта на заседании профильного комитета.

Основная цель законопроекта — завершение оптимизации органов государственного контроля и отмены контроля со стороны ГППС там, где он является излишним.

«Мы предлагаем упростить регулирование в отдельных сферах и отменить нелепые, устаревшие, неэффективные нормы», — заявил на заседании комитета руководитель юридического отдела BRDO Сергей Глущенко.

Представителям комитета предложили внедрить следующие изменения: привести регулирования в соответствие с законодательством ЕС (усилить уровень защиты здоровья и интересов потребителей); внести технические изменения (заменить названия неустраненных органов на соответствующие существующие органы власти (бывшая СЭС); трансфер полномочий в другие (новые) органы власти, отмена права принятия нормативно-правовых норм.

Содержательные изменения:

Отмена функции ГППС по контролю в следующих сферах: племенного дела; соблюдение авторских прав в сфере семеноводства; качества зерна и продуктов его переработки; сокращение объектов санитарно-эпидемиологической экспертизы; разблокирование государственной регистрации пестицидов (№ 6606) отмены платности бланков справок-счетов, бланков протокола проверки технического состояния ТС.

Усиление требований к детскому питанию на основе требований ЕС:

Четкие ограничения и запреты, уточнения требования к маркировке, процедура регистрации заменена на сообщение о первом введение детского питания в оборот, специальная ответственность производителей детской пищевой продукции.

Проектом закона не охватываются: сфера земельных отношений (отдельный проект закона № 2194), сфера ветеринарной медицины.

По словам Николая Сольского, предварительное обсуждение не вызвало возражений у кого-либо из заинтересованных сторон, поэтому уже на следующей неделе этот законопроект будут регистрировать в ВР.

agropolit.com

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua