Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів

28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Украина: Импорт свинины усилился, экспорт — наоборот
14-мар-2018

В январе-феврале Украина импортировала почти 1 тыс. т свежего, охлажденного и мороженого мяса свиней. Такие данные таможенной статистики обнародовала Государственная фискальная служба Украины.

«Такие объемы поступления свинины из-за границы более чем вдвое превышают объемы импорта аналогичного периода 2017 года», — комментируют в аналитическом отделе Ассоциации «Свиноводы Украины».

Так, в течение зимних месяцев завезли 993 т свежей, охлажденной и мороженой свинины совокупной стоимостью 1,6 млн долл. США. При этом, в тройку самых активных поставщиков свинины за рассматриваемый период «ворвалась» Канада, вытеснив Данию и Польшу, которые входили в ТОП-3 в 2017-м и 2016-м соответственно.

На фоне двукратного роста поступления импорта произошло трехкратное сокращение поставок украинской свинины на внешние рынки. Так, на данный момент основная часть (более 57%) экспорта свинины была направлена ​​в Гонконг, тогда как интерес со стороны Грузии в продукции украинского свиноводства ощутимо ослаб. В частности, за указанный период в соседнюю страну отправили лишь пятую часть совокупных объемов, а объемы поставки живых свиней сократились на 38% в натуральном выражении и на треть в денежном эквиваленте.

Ассоциация «Свиноводы Украины» — неприбыльная, добровольная организация. Дата создания −14 июля 2011-го. Сейчас АСУ объединяет 38 хозяйств, которые обеспечивают 41% промышленного производства свинины в Украине. Основной целью Ассоциации является защита прав и интересов предприятий в отрасли свиноводства, достижения мировых стандартов производства продукции благодаря внедрению современных технологий. 

pigua.info

Узнать подробнее
США могут до 2025 г инвестировать в украинское животноводство $ 1 млрд — нардеп
06-сен-2021

США могут согласиться инвестировать в развитие украинского животноводства по $ 250 млн в течение четырех лет (2022−2025гг), инвестиционный проект предполагает строительство 20 ферм с общим поголовьем 100 тыс. голов КРС, что позволит нарастить его промышленное поголовье в стране на 20%.

Об этом сообщил в своем Телеграм-канале народный депутат Украины Алексей Гончаренко.

Согласно сообщению, соответствующий проект входит в План трансформации Украины, презентованный президентом Владимиром Зеленским в ходе рабочей поездки в США.

Источник в правительстве подтвердил агентству «Интерфакс-Украина», что этот список был подготовлен накануне визита. Однако, по его словам, уже непосредственно в США в него могли быть внесены некоторые изменения.

Инвестпланом предполагаются ежегодные прямые иностранные инвестиции в размере $ 250 млн за период 2022—2025 гг., которые будут направлены на строительство 20 ферм, рассчитанных на содержание 5 тыс. голов КРС в каждой.

Согласно данным Госслужбы статистики, по состоянию на 1 августа общее поголовье КРС (промышленное поголовье и животные в хозяйствах населения) сократилось на 6,4% по сравнению с 1 августа 2020 года — до 3,22 млн голов (в том числе поголовье коров — на 5,9%, до 1,66 млн голов).

Промышленное поголовье КРС на указанную дату сократилось на 1,2% по сравнению с 1 августа 2020 года — до 1,013 млн голов.

interfax.com.ua

Узнать подробнее
За період війни 37 молокопереробних підприємств зупинили роботу — Вадим Чагаровський
27-июня-2022

Попри війну переробна галузь продовжує працювати. За кілька тижнів після початку війни всі молокопереробні підприємства відновили роботу. Загалом в Україні працюють понад 100 молочних заводів. Проте галузь зіткнулася з низкою труднощів, про які розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики».

«Якщо говорити відверто, то до війни молокопереробна галузь знаходилася в стані кризи. Ключовою проблемою тоді була відсутність державної підтримки і бачення розвитку молочної галузі та її значення у розвитку економіки країни. Думаю, що війна повинна розставити все на свої місця», — зауважив Вадим Чагаровський.

До ключових проблем галузі у воєнний період експерт відносить:

  • Зменшення виробництва молока-сировини внаслідок скорочення кількості ВРХ. При цьому частина поголів'я залишається на окупованих територіях.
  • Обмежені можливості експорту української молочної продукції через Європу.
  • Збільшення собівартості виробництва молочної продукції.
  • Скорочення кількості споживачів молочної продукції на внутрішньому ринку.
  • Імпорт молочної продукції з Європи, насамперед сирів.
  • Втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій.
  • Проблеми з розрахунками зі сторони торгівельних мереж.
  • «Заморозка» програм держпідтримки виробників та переробників молока на період війни.
  • Відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни.

«Більшість молокопереробних підприємств у перші два місяці війни приймали молоко на переробку, виробляли вершкове масло і сухе молоко, щоб запобігти вирізанню поголів'я ВРХ. Запаси продукції накопичились на складах, внаслідок чого заводи не мають обігових коштів. Водночас не отримали від держави дієвого інструментарію кредитування на поповнення цих коштів. Загалом галузь кредитується незадовільно», — додає експерт.

За словами Вадима Чагаровського, в Україні достатньо виробничих потужностей для переробки 5 млн т молока. В цьому сенсі кризи немає, оскільки цьогоріч на переробку надійде менше молока, ніж торік (у 2021 році перероблено 3,2 млн т молока).

milkua.info

Узнать подробнее
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
23-сен-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок