Війна змінює молочні баланси – курс на експорт

23-сен-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Читайте также:
На Тернопольщине откроют мощный животноводческий комплекс за полмиллиарда гривен
21-дек-2020

Масштабный животноводческий комплекс вскоре откроет директор ООО «Украина» Олег Крижовачук в селе Кошляки, пишет realno.te.ua.

Реализация этого проекта обойдется в 500 млн гривен. Комплекс позволит создать еще полсотни рабочих мест со средней заработной платой в 30 000 гривен.

«Мы поставили себе задачу — в 2022 году доить коров в Кошляки в новом животноводческом комплексе. В этот проект вложим 500 млн гривен, создадим 50 рабочих мест с зарплатой в 30 тис. гривен. Мощность — 3800 голов КРС, 1,5 тысячи коров, 50 тонн молока экстра класса ежедневно. Новые идеи требуют немало средств, поэтому в этом году мы часть продукции напрямую продали за границу, ведь имеем для этого сертифицированную лабораторию», — поделился Олег Крижовачук, директор ООО «Украина».

Директор «Украины» подчеркнул, что за прошлый год общество уплатило 79,5 млн грн налогов, а также 1,8 млн грн военного сбора. Достойные условия труда для людей и искоренение «черной бухгалтерии» является залогом успешного ведения бизнеса, убежден Олег Крижовачук.

Стоит заметить, что областной совет будет поддерживать предпринимателей и будет способствовать развитию производства на Тернопольщине.

«ООО „Украина“ — это пример внедрения инновационных идей в отечественное производство. Можем гордиться тем, что на Тернопольщине есть такое предприятие. Здесь созданы все необходимые условия — люди получают достойную заработную плату, а продукция признана быть конкурентоспособной на мировом рынке. Тернопольский областной совет готов вести диалог с бизнесом, налаживать сотрудничество и делать все возможное, чтобы предприниматели нашего края могли здесь работать», — отметил Михаил Головко, председатель Тернопольского областного совета.

Узнать подробнее
Украина вошла в ТОП-10 мировых экспортеров молочной продукции
18-янв-2019

В Украине в 2018 году наблюдалось значительное улучшение качества молока, поступающего на перерабатывающие предприятия.

Об этом заявила заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева, говорится в сообщении Минагропрода.

Так, за 9 месяцев 2018 г. объемы закупки молока экстра и высшего сорта выросли соответственно на 33,8% и 7,8%. В то же время, объемы закупки молока I сорта сократились на 8,9%, а II сорта — на 15,1%.

«Сегодня молочный сектор демонстрирует позитивные результаты, улучшилось качество сырья, впервые за последние годы Украина вошла в 10-ку мировых лидеров по экспорту молочной продукции. По нашим оценкам, по результатам 2018 г. всей молочной продукции будет реализовано на сумму почти в 57 млрд грн, при этом экспорт составит более 7 млрд грн», — отметила Елена Ковалева.

По данным ДФС в 2018 году экспорт молока и молокопродуктов составил $ 263 млн, из которых 48,8% приходится на сливочное масло, 22,4% — на сухие и сгущенное молоко, 11,7% — на сыры.

Ковалева добавила, что животноводство является особой областью сельского хозяйства, состояние развития которой весомо влияет на экономический потенциал агропромышленного комплекса страны. Так, в 2019 году на поддержку развития животноводства предусмотрены 3,5 млрд грн, основные направления поддержки молочного скотоводства 2018 г. будут сохранены.

milkua.info

Узнать подробнее
На Сумщині планують роздати селянам 500 породистих корів
29-июля-2022

У Сумській області планують передати 500 корів симентальської породи особистим селянським господарствам, створити мережу міні-цехів із переробки молока та реалізувати кластер виробників та переробників молочної продукції.

Про це ідеться в Стратегії відновлення та розвитку економіки Сумської області, яку нещодавно презентував начальник Сумської ОВА Дмитро Живицький.

«У реаліях війни громади Сумщини планують розвивати молочну галузь — створення 6 переробних міні цехів, створення кластерних об'єднань виробників та переробників молока тощо. Для реалізації планів Сумщина планує залучити 73,9 млн грн коштів міжнародної та державної допомоги», — зазначено в документі.

Залучення грантових коштів, за словами авторів Стратегії, дасть можливість підвищити конкурентоспроможність та збільшити обсяги продукції переробки молочної сировини, зокрема за рахунок активного впровадження інноваційних технологій, підвищення безпечності та якості харчових продуктів, збільшення їх асортименту та створення умов здорової конкуренції на ринку продовольчої продукції.

Загалом, стратегія розвитку Сумщини включає проектні аграрні ідеї, направлені на забезпечення продовольчої безпеки регіону з орієнтацією на місцевих товаровиробників, створення логістичної мережі на ринку плодоовочевої та ягідної продукції, розширення сировинної зони плодово-ягідної та овочевої продукції, розвиток мережі міні переробних потужностей продукції галузі рослинництва та тваринництва.

zemliak.com

Узнать подробнее
Аграрный комитет предлагает увеличить объем господдержки АПК 8,4 млрд гривен
01-окт-2020

Депутаты Аграрного комитета поддержали представление на бюджетный доход Украины о необходимости увеличения государственной поддержки сельского хозяйства на 2021 до  8,4 млрд грн что составляет 1% от аграрного ВВП.

Об этом сообщил Тарас Высоцкий, заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства, на своей странице в Facebook, пишет agravery.com.

«Особенно в этом году, когда мы видим неурожай и сложные погодные условия, является важным предусмотреть достаточно средств на 2021 год, чтобы реализовать наработки, которые нацелены на развитие производства продукции с добавленной стоимости: садоводство, животноводство, органическое производство овощеводство», — отметил Высоцкий.

По словам заместителя министра, также необходимо активно восстанавливать и развивать орошение и компенсацию процентов по кредитам, и государственную поддержку агрострахования.

«Ждем заседание бюджетного комитета и последующие решения в рамках бюджетного процесса. Надеемся, что конечный результат будет в пользу аграрных производителей, и будет выделено достаточно средств в принятом в целом законе Украины о бюджете на 2021 год», — подчеркнул Тарас Высоцкий.

Кроме того, в комитете начали обсуждать проект о ветмедицины № 3318, однако из-за большого количества поправок — рассмотрение по существу перенесли на следующий комитет.

«Во время заседания поддержали предложения по увеличению финансирования господдержки аграриям на 4,4 млрд грн в проекте госбюджета на 2021 № 4000.

Однако, к сожалению, комитет не внес дополнительную аргументацию откуда компенсировать расходы", — отметил Сергей Лабазюк, народный депутат, член аграрного комитета, на своем Telegram-канале. Вместе с тем, нардепы поддержали в редакции комитета ко второму чтению проект № 3295 «Государственный аграрный реестр».

«То есть не внесли компанию в реестр — не имеешь права на дотации», — добавил Лабазюк.

 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок