Хозяйства АСУ присоединились к работе над Отчетом о движении поголовья

У серпні 2022 року експорт молочної продукції приніс Україні 32,9 млн дол. — це майже на чверть більше, ніж у липні. Найбільше зросли продажі масла — +78,9% та сухого молока — +31,6%. Найслабше йде експорт кисломолочної продукції — +3%.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Продажі молока та вершків незгущених у серпні склали 3,6 тис. т, що на 30,6% більше ніж в минулому місяці. Загальна виручка зросла на 30% — до 1,5 млн дол. Левова частка молока пішла на ринок Молдови — 3,4 тис. т.

Експорт сухого молока та вершків у серпні склав 3,3 тис. т (+29,7%) на загальну вартість 11,3 млн дол. (+31,6%). Основним ринком збуту була Польща — 860 т. Великі партії товару також пішли до Грузії (181,7 т) та Молдови (172 т).

Продажі кисломолочної продукції відбуваються найбільш мляво. Так, у серпні було продано лише 273 т продукції на 290 тис. дол. Здебільшого продавали її до Молдови — 270 т.

За рахунок відновлення експорту сухої сироватки до Китаю (913 т) загальний її обсяг у серпні зріс майже удвічі, до 2,5 тис. т. Також значні обсяги сироватки ідуть до В'єтнаму (320 т), Філіппін (225 т) та Польщі (220 т).

Експорт масла у звітному періоді зріс на 23% в натуральному виразі (2,1 тис. т) та на 16,8% в грошовому (12 млн дол.). За рахунок значно нижчої ціни половина товару була продана до сусідньої Польщі (1,042 тис. т). Також масло продавали до Азербайджану (297,9 т), Молдови (254,6 т) та Нідерландів (240 т)

Продажі сиру зросли в межах 10%. За серпень на зовнішні ринки було поставлено 1 тис. т сиру на загальну вартість 4,9 млн дол. Фактично налагоджені поставки до Казахстану, який попри складну логістику знову номер один серед імпортерів українського сиру (453,6 т). Наступними за обсягами імпорту були Польща (317 т) та Молдова (144 т).

«За рахунок нижчої ціни на молоко-сировину та, як результат, на молочні продукти, зацікавленість до українського набілу на європейському ринку досить висока (1/3 всього експорту іде на ці ринки) і в найближчі місяці така тенденція, швидше за все, буде збережена»? — зазначає експертка.

Институт аграрной экономики (ИЭА) сообщил о том, что в Украине сокращается предложение на рынке курятины из-за растущего экспорта. Впрочем, эту информацию отрицает Ассоциация птицеводов Украины, сообщает УНН.

В Ассоциации подтвердили, что экспорт курятины действительно увеличивается, но не за счет внутреннего потребителя, а за счет роста производства.

В то же время, цифры, которыми апеллируют представители Института, в Ассоциации считают искаженными.

"В Институте аграрной экономики, видимо, не составляют и не ведут балансы спроса и предложения мяса в Украине.

За 10 месяцев 2018 года общее потребление мяса птицы в Украине выросло по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 2,2% или на 19 тыс. тонн.

Экспорт увеличился фактически только на тот объем, который был дополнительно произведен предприятиями в этом году по сравнению с прошлым.

Производство за 10 мес. 2018 года возросло на 48,4 тыс. тонн, а экспорт на 44,3 тыс. тонн", - рассказал УНН директор Ассоциации Сергей Карпенко.

Обсчитывая статистические данные, в Институте вероятно забыли о важных показателях - уровне сокращения населения и покупательной способности украинцев, добавил эксперт.

"Поэтому, считаем, что утверждение о сокращении внутреннего предложения мяса птицы из-за экспорта не соответствует действительности.

Внутреннее производство растет, но низкая покупательная способность и сокращение населения существенно ограничивает потребление на внутреннем рынке", - подчеркнул Карпенко.

Кроме того, среди всех видов мяса, цены на курятину растут медленнее всего, отметил эксперт.

"С начала года потребительские цены на мясо птицы выросли всего на 7%, что меньше чем все остальные виды мяса.

Рост обусловлен увеличением себестоимости, что подтверждается данными Госстатистики - за 10 месяцев совокупный индекс расходов на производство животноводческой продукции составил 117,1%", - сказал Карпенко.

Однако, по его словам, только экспорт позволяет предприятиям развиваться, что в сегодняшней ситуации должно быть приоритетом для страны.

"Это развитие сельских территорий, создание новых рабочих мест, уплаченные налоги, поступления валюты в страну", - резюмировал эксперт.

Напомним, в этом году крупнейший производитель и экспортер украинской курятины - "Мироновский хлебопродукт" (Наша Ряба) запустил вторую линию производства на Винницкой птицефабрике, которая отныне претендует на статус крупнейшего птицекомплекса в мире. Общий объем инвестиций МХП составлял 300 млн долл. или почти 8,5 млрд грн, 30% из которых будут возмещены государством в рамках госпрограммы развития инфраструктуры животноводства.

Ранее УНН сообщал, что Украина поднялась в мировом рейтинге экспортеров курятины на 6-е место, обойдя Россию и Канаду.

Источник: УНН

 Уровень рентабельности выращивания проса в сельскохозяйственных предприятиях по итогам 2019 г. составит 47,2%. Это самый высокий показатель среди всех основных видов сельскохозяйственной продукции.

Об этом сообщил директор Национального научного центра «Институт аграрной экономики», академик НААН Юрий Лупенко, сообщает пресс-служба.

По его словам, просо и в 2018 г. отмечалось высоким уровнем рентабельности (34,7%), однако уступало хмелю (60,9%). В 2019 г. хмелеводство несколько сдало свои позиции по эффективности производства (42,7%), уступив лидерство не только просу, но и ржи (43,2%).

«В целом уровень рентабельности производства растениеводческой продукции в сельскохозяйственных предприятиях в 2019 г. году уменьшилось до 9,6% против 25,5% в 2018 г.», — отметил ученый

Согласно сообщению, уровень рентабельности производства в 2019 г.:

зерновых культур — составил 6,3% против 24,9% в 2018 г.;

подсолнечника — 22,2% против 32,5%;

сои — 2, 6% против 21%;

рапса — 9,6% против 31,1%;

овощей закрытого грунта — 4,2% против 8,5%;

винограда — 6,5% против 22,6%.

При этом среди зерновых уровень рентабельности снизился только по основным культурам: пшеницы (с 24,6% в 2018 году до 16% в прошлом году), кукурузе на зерно (с 27,2% до 0,6%) и ячменя (с 25 6% до 11,0%).

«Убыточным, как и в 2018 г. осталось производство сахарной свеклы (-16,3%), тогда как убыточные рожь, гречка и горох в 2019 г. стали прибыльными. В прошлом году именно растениеводство обеспечило доходность сельскохозяйственной деятельности агропредприятий, будет способствовать дальнейшему углублению специализации последних в этом направлении в пользу наиболее рентабельных культур», — добавил он.

Напомним, что уровень рентабельности агропроизводства в сельскохозяйственных предприятиях может уменьшиться с 22,8% в 2018 г. — до 7,6% в 2019 г. Это минимальный с 2006 г. показатель рентабельности производства продукции сельского хозяйства.

poultryukraine

Як виживати аграріям під час воєнного стану, які кроки підтримки треба чекати від держави, яка допомога потрібна фермерам — ці та інші питання розглядатимуть на агрополітичному форумі «Агросектор 2022-2023: Стратегія виживання».

Про це повідомляють організатори форуму — Всеукраїнська асоціація громад, Всеукраїнський Конгрес Фермерів за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО. 

Відзначається, що учасниками заходу стануть представники законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, голови територіальних громад, представники агробізнесу, фермери, науковці, експерти. 

Серед спікерів форуму:

• Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України;
• Олександр Гайду, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики;
• Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України;
• Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України; 
• Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури України;
• Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці»; 
• Дмитро Соломчук, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики; 
• Мар'ян Заблоцький, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО; 
• Олег Нів'євський, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки. 

Захід відбудеться 7 жовтня 2022 р. о 15:00. 

Для участі у форумі та отримання посилання на онлайн необхідно заповнити анкету. 

Для довідки: Агрополітичний форум започаткований у 2019 році як експертний майданчик для обговорення найактуальніших питань аграрного сектору країни. З того часу було проведено чотири форуми, присвячені наступним темам: «Земельна реформа. Децентралізація: чого очікувати?», «Державна підтримка аграрного сектору 2020», «Аграрний сектор в умовах пандемії», «Фінансові інструменти аграріїв і земельна реформа».