Капитальные инвестиции в сельское хозяйство выросли на 37,8%

В связи с устарелостью и неактуальностью некоторых соглашений, подписанных в рамках СНГ, Правительство продолжает системную работу по их просмотру и, по объективным причинам, прекращения участия в них.

Об этом говорится на сайте Минэкономразвития.

Так, 2 сентября, на очередном заседании Правительства принято решение о прекращении участия Украины в Соглашении о сотрудничестве в области ветеринарии, Соглашении о сотрудничестве в области санитарной охраны территорий государств — участников СНГ и Соглашения о создании Координационного совета по карантину растений государств — участников СНГ.

«Решение правительства о прекращении участия Украины в некоторых соглашениях со странами СНГ является абсолютно логичным и соответствует современным реалиям отношений. Ведь некоторые сделки дублируются с другими международными договорами, некоторые — уже устаревшие и не применяются Украиной. Вместе с тем, мы продолжаем принимать евроинтеграционные проекты, которые усиливают наше сотрудничество с ЕС", — отметил Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко.

Соответствующее решение принято во исполнение Указа Президента Украины от 19.05.2018 № 139 «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 2 мая 2018 года» О прекращении действия для Украины отдельных международных договоров, заключенных в рамках Содружества Независимых Государств".

Справка:

Соглашение о сотрудничестве в области ветеринарии — сотрудничество осуществляется в рамках Всемирной организации здравоохранения животных (МЭБ) и Соглашения о применении санитарных и фитосанитарных мер ВТО, информирование о эпизоотических ситуаций осуществляется через систему WAHIS;

Соглашение о сотрудничестве в области санитарной охраны территорий государств — участников СНГ — все стороны Соглашения являются участниками Международных медико-санитарных правил (ММСП, объединяют 196 стран), выполнение мероприятий, реализуемых в рамках Соглашения, частично обеспечено в рамках членства Украины во Всемирной организации здравоохранения;

Соглашение о создании Координационного совета по карантину растений государств-участников СНГ — членство в Координационном совете предусматривает выполнение решений, связанных с положениями Соглашения о сотрудничестве в сфере карантина растений от 13.11.1992, в которой Украина не присоединилась.

В марте текущего года производство яиц в Украине по сравнению с аналогичным периодом прошлого года выросло на 0,9% - до 3,4 млрд штук.

Об этом сообщает Госстатистики.

По данным ведомства, всего производство указанного продукта выросло в Черкасской - на 26,5%. Вместе с тем, в Херсонской области производство яиц сократилось на 30,6%.

В то же время, производство мяса в течение анализируемого периода составило 793,9 тыс. тонн, что соответствует показателям аналогичного периода прошлого года. Вместе с тем, в Закарпатской и Черниговской областях производство возросло на 10,3%, а в Запорожье сократилось на 10,1%.

Вместе с тем, в марте 2017 производство молока в Украине составило 1,97 млн тонн, что на 0,5% меньше, чем за аналогичный период прошлого года. В частности, больше всего объемы производства указанного продукта сократились в Луганской области - на 76,5%, в то время как в Винницкой этот показатель наоборот вырос на 71,2%.

Справка:

Данные приведены без учета временно оккупированной территории АР Крым,. Севастополя и части зоны проведения АТО.

poultryukraine.com

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Международный Совет по зерну прогнозирует, что в сезоне 2020/21 в мире будет собрано 2,225 млрд т зерна, что примерно на 13 млн т меньше предыдущего прогноза. Такое изменение обусловлено понижением прогноза по сбору пшеницы в США, ЕС и России, а также ухудшением перспектив урожая кукурузы в США.

При этом прогнозы касательно мирового рынка бобовых  остаются весьма позитивными. Основные экспортеры сои соберут 296,1 млн т этой культуры, что на 1,6 млн т превышает предыдущий прогноз. Потребление ее в Китае вырастет на 0,5 млн т - до 113 млн т.

По материалам FeedNavigator