Экспорт живого КРС за 10 месяцев принес Украине более $ 45 млн

Генетическое улучшение крупного рогатого скота через биологическую особенность животных достаточно удлиненное во времени. Сегодня прибыль или убыток дают те животные, решение о генетической составляющей которых были приняты 3,5-4 года назад.

В условиях кризиса важно не смещать генетику на второй план, отметил специалист по разведению и генетики КРС «Украинская генетической компании» Руслан Братушка.

«В любые времена необходимо уделять максимальное внимание тому, с какими быками вы работаете. Ведь генетика стоит около 2% от всех расходов на ферме, а ее лимитирующие влияние трудно переоценить», — отметил он.

По словам специалиста, схема использования наряде с сексованой спермопродукцией спермы быков мясных пород на менее ценном поголовье даст дополнительные доходы — в том случае, если найти рынки сбыта и постоянный спрос на мясной молодняк.

agrotimes.ua

У наявних угодах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною встановлено високий рівень мит на імпорт української молочної продукції. Зокрема, найбільші — для питного молока і незгущених вершків. Отже, експортувати їх невигідно.

На цьому наголосив заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Литвин.

Найкращі ж умови наразі для експорту молочної сироватки. Так, за постачання до Ізраїлю мито і квоти взагалі відсутні. Всі категорії молочної продукції найкраще постачати до Великої Британії та Канади, зауважив він.

Найбільший імпортер вітчизняної молочної продукції зі згаданих країн — Ізраїль, із ним Україна працює найбільш системно. Ця країна закуповує у нас найбільше згущених молока та вершків, а також вершкового масла.

«Середнє зростання імпорту Ізраїлю з України за останні п’ять років склало 48%. А частка України в імпорті молочної продукції становить 6,8%», — додав Андрій Литвин.

А от у Туреччині українському виробнику, на його думку, нема чого робити.

«Ця країна — найбільш невигідний варіант для експорту вітчизняної молочної продукції товарів навіть після ратифікації угоди про ЗВТ, адже її ринок дуже захищений, — пояснив Андрій Литвин. — Вони самі виробляють достатні обсяги продукції, до того ж мито досить велике».

agrotimes.ua

Украина будет активно сотрудничать с иностранными государствами в отношении дополнительных экспортных поставок аграрной продукции для нужд продовольственной безопасности этих стран.

Об заявил заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства, торговый представитель Украины Тарас Качка на своей странице в Facebook.

Он отметил, что на фоне «телепаники» многие задаются вопросом можем ли мы себе такое позволить.

«Да — можем. На основе наших данных украинские посольства будут вести диалог с правительствами других государств о таких поставках. Министерство ведет постоянную работу по оценке балансов продовольствия. Последние несколько недель эта работа велась еще внимательней и тщательнее. Поэтому мы точно уверены, что можем и дальше обеспечивать бесперебойный экспорт», — рассказал Качка.

Он также считает, что на сегодняшний день Украина может дополнительно к имеющимся экспортным поставкам поставлять на внешние рынки все ключевые группы аграрной продукции.

«Мы ориентируемся на возможности наших частных производителей — как существующих ведущих экспортеров, так и новых игроков. Главный аспект — координация действий между украинскими экспортерами и покупателями на зарубежных рынках. Думаю, что такая эффективная координация со стороны государства невозможна без торговых представительств и аграрных атташе. Поэтому наши попытки в продовольственной безопасности только актуализируют эту работу», — добавил Качка.

milkua.info

На зовнішньому ринку Україна продовжує бути активним гравцем та залишається надійним постачальником органічної продукції, вишукуючи різні можливості для здійснення експорту. Натомість на внутрішньому ринку ситуація інша.

Понад 60% виробників до кінця року матимуть проблеми з прибутковістю або навіть очікують на банкрутство. Найбільше на виробничі процеси вплинули загальна безпекова ситуація (74%), доступ до фінансових ресурсів (72%) та зруйнована інфраструктура (65%), в тому числі найбільший негативний вплив був від відсутності достатньої кількості паливних матеріалів (79%).

Такі результати опитування представників органічного бізнесу, проведеного об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна».

Відзначається, що доступ до фінансових ресурсів та паливно-мастильних матеріалів залишається серед найбільших загроз на посівний сезон 2022/2023 років.

Також найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тож, на думку експертів, на внутрішньому ринку органічні виробники потребують допомоги з налагодження збуту в нових умовах: скорочення ланцюгів постачання, здешевлення виробництва, пошук нових клієнтів.

Повідомляється, що у квітні стартувала грантова програма «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційована об’єднанням «Органічна ініціатива». На першому етапі програми, завдяки внескам партнерів та донорів, було підтримано понад 100 органічних операторів мікро-, малих та середніх органічних підприємств України на загальну суму близько 180 тис. євро.

Представники «Органічної ініціативи» відзначають, що незабаром буде оголошено другий етап програми, на який вже зібрано близько 150 тис. євро. Але, на жаль, цих коштів та зусиль ще замало для підтримки органічного сектору в Україні.

Для довідки: Органічна ініціатива — об’єднання ключових учасників органічного сектору України, засноване у квітні 2020 року, має на меті сприяння розвитку органічного ринку та зростанню торгівлі українською органічною продукцією на внутрішньому і зовнішньому ринках. 

Детальна інформація про грантову програму «Підтримка органічного сектору в Україні»

agroportal.ua