Европа готовится к дефициту кормовых витаминов

Стратегическая цель агропромышленного комплекса Украины на ближайшие годы — стабилизировать и нарастить производство продукции животноводства. Такое мнение высказал Президент Национальной академии аграрных наук Украины Ярослав Гадзало во время совещания по инновационному развитию животноводства в рыночных условиях, которая состоялась в Винницкой области.

Он привел пример: за почти 30 лет поголовье коров сократилось в 4 раза, свиней — в 2,9 раза, овец и коз — более чем в 6 раз. Львиная доля производства продукции животноводства пока приходится на хозяйства населения. Именно здесь производят 70% от общего объема молока, содержат 49% поголовья свиней и 74% поголовья овец. «Такое положение отрасли обуславливает недостаточный уровень производства продукции на душу населения, а также слишком высокую долю мяса птицы в его общей структуре», — добавил Президент НААН.

Проблему должна решить Стратегия развития сельскохозяйственного производства в Украине на период до 2025 года. Она предусматривает повышение продуктивности животных, в частности среднего надоя на корову около 6 тыс. кг, а в сельскохозяйственных предприятиях — до 7—7,5 тыс. кг молока. Поголовье молочных коров за этот срок нужно довести до 2,76 млн голов. Достичь этих показателей планируется за счет собственного воспроизводства, закупки телок у населения и импорта высокопроизводительных нетелей.

«Мы работаем над тем, чтобы наладить сотрудничество опытных хозяйств академии со всеми участниками цепи производитель—переработчик—потребитель. Научно—исследовательские учреждения со своими экспериментальными базами могут стать очагами современного менеджмента в животноводстве, предоставлять технологические услуги и селекционный материал, проводить обучение по воссозданию, кормлению, содержанию скота и оценки качества продукции. Это обеспечит перерабатывающие предприятия необходимым объемом качественной продукции, за которую производители будут получать справедливые средства», — подчеркнул Ярослав Гадзало.

milkua.info

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

Держава надасть до 8 млн грн безповоротної допомоги тим, хто вже має бізнес у сфері переробки або хоче запустити нові проекти.

Про це повідомив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 24 червня.

«Цього тижня Уряд уже прийняв документи щодо запуску програми „єРобота“ й анонсував одразу три грантові програми підтримки створення власного бізнесу. Сьогодні ми запускаємо ще три програми, які так само спрямовані на створення нових робочих місць, збільшення доходів українців та розвиток нашої економіки», — зазначив Денис Шмигаль.

Серед них — програма безповоротних грантів на створення й розвиток переробних підприємств. За словами Прем'єр-міністра, це можуть бути підприємства у сфері деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів тощо.

«Грант можна буде витратити на придбання обладнання. Головні вимоги до отримувачів: створення не менше 25 нових робочих місць і сплата податків. Люди, які хочуть отримати грант, повинні представити робочу ідею, чіткий бізнес-план та залучити власні кошти на свою справу», — зауважив очільник Уряду.

Як повідомив Денис Шмигаль, для перших заявників власний внесок за цією програмою має скласти 30%. Також держава надає додаткові можливості отримати доступний кредити за програмою «5−7-9» у розмірі до 16 млн грн.

Загалом Уряд цього тижня представив шість грантових програм. Це основа великого проекту «єРобота», який дозволить кожному, хто має бажання, навички та план — запустити власну справу, розширити свій малий або середній бізнес, а також розпочати нову кар'єру. Поступово в Дії з’явиться можливість і деталі, як податися на кожен із цих грантових проектів.

kmu.gov.ua

Исторически сложилось так, что производители свинины и ее переработчики — по разные стороны «баррикад». Закономерно, что одни хотят продать продукцию дороже, другие — купить дешевле. Однако, для стабильной работы рынка надо искать консенсус.

Именно такая возможность появится в участников IX Международного конгресса «Прибыльное свиноводство», который состоится 6 июня в ВЦ «АККО Интернешнл». В рамках события запланирован круглый стол «Ценовые качели на рынке живка: кто кого?», во время которого свиноводы и представители переработки сядут за стол переговоров и смогут выяснить все проблемные вопросы.

Мыслями о нужности и важности диалога поделился один из инициаторов встречи «с глазу на глаз» - Дмитрий Рожко, директор ООО «Прилуки-ГарантБуд».

«Стабильность рынка на руку всем — и переработчикам, и производителям. Почему ее нет — один из главных вопросов на сегодняшний день.

Наше хозяйство видит ситуацию с двух сторон: имеем и свинокомплекс, и перерабатывающие мощности. Сесть за стол переговоров была больше идея переработки, «крик души», можно сказать. Поскольку нормально работать, когда стоимость живка колеблется в пределах +2/-2, а иногда и -5 грн/кг еженедельно — очень сложно. Мы не понимаем в чем здесь «плюс», ведь цена на прилавках магазинов почти не меняется!

С другой стороны, от свиноводов-коллег слышим, что мясопереработчики диктуют свои условия, снижая цены. Не думаю, что «скачки» в закупке сырья на гривну-две дешевле приносят таким предпринимателям длительный выгоду или какую-то особую прибыль. Поэтому, хотелось бы услышать аргументы обеих сторон, чтобы понять почему так происходит, почему те, кто называют себя партнерами не могут никак наладить стабильное сотрудничество.

Для чего «воевать» со своими же? Лучше вместе работать и иметь стабильные, понятные и прогнозируемые условия работы. Надеюсь эти переговоры помогут найти ответы на такие наболевшие вопросы».