Экспорт украинской курятины в ЕС «просел», но удерживается в ТОП-3

07-окт-2021

Украина удерживает позиции в ТОП-3 поставщиков курятины в странах Евросоюза. Об этом свидетельствует статистическая отчетность Европейской комиссии, передает УНН.

Так, за семь месяцев текущего года Украина экспортировала 51 тыс. тонн курятины в ЕС, и заняла в рейтинге крупнейших поставщиков мяса птицы в Евросоюз третье место.

За год экспорт украинской курятины в ЕС “просел” на 12,8%.

Чуть больше Украины поставил странам ЕС Таиланд — 85,1 тыс. тонн, заняв 2-е место в рейтинге. За год экспорт таиландской курятины в ЕС упал на 7,1%.

Первое место в рейтинге заняла Бразилия. За семь месяцев текущего года страна экспортировала 131,9 тыс. тонн мяса птицы. Падение экспорта бразильской курятины в ЕС составило 3%.

Источник: УНН

Читайте также:
Госстат определил самое дешовое и дорогое мясо в Украине
17-мая-2019

Самым доступным мясом в Украине остается курятина. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики.

В апреле 2019 года стоимость 1 кг тушки курицы в среднем составляла 58,4 грн. Дороже курятину продавали в Донецкой и Черновицкой областях — 62,8 грн и 62,1 грн за килограмм продукта. Дешевле — во Львовской и Днепропетровской области — 54,4 и 54,6 грн за кг.

Значительно дороже обходилась Украинская свинина — 116,1 грн за кг продукта. Самые высокие цены на свинину зафиксировано в Киеве и Закарпатской области — 130 и 122,9 грн за кг, самые низкие — в Тернопольской области — 105,9 грн за кг.

Говядина завершила апрель в статусе самого дорогого мяса. Стоимость 1 кг продукта в среднем составляла 128,5 грн. Дороже продавали говядину в Киевской и Черновицкой области — 145,3 и 145,9 грн за кг продукта, дешевле — в Донецкой области — 116 грн за кг.

PigUA.info по материалам unn.com.ua

Узнать подробнее
ЕС потребовал от южноамериканских птицеводов соблюдать стандарты благополучия кур-несушек
27-авг-2021

Торговое соглашение между Европейским Союзом и странами МЕРКОСУР будет включать в себя стандарты благосостояния кур-несушек.

Об этом свидетельствуют сопроводительные документы, опубликованные Генеральным директоратом по торговле Комиссии в Брюсселе.

Это означает, что для беспошлинного ввоза яиц из Южной Америки на территорию ЕС, яйца должны соответствовать минимальным требованиям по защите благополучия кур, установленным Европейским союзом.

Комиссия заявила, что для других продуктов не будет подобных правил, поскольку страны Южной Америки не приняли эти условия, а Европейский Союз не может предложить беспошлинный доступ на свой рынок для такой продукции.

 Однако Брюссель будет стремиться тем или иным путем навязать свою политику по защите благополучия животных странам МЕРКОСУР. Представитель Комиссии сказал, что в рамках диалога будет создана рабочая группа для дальнейшего развития договора, поощряющего южноамериканских фермеров соблюдать европейские требования в долгосрочной перспективе.

Условия благополучия кур, принятые МЕРКОСУР, первыми нашли свое место в торговом соглашении, заключенном с ЕС.

На сегодняшний день импорт яиц в ЕС из третьих стран практически отсутствует, так как в Европейском Союзе действуют импортные пошлины и применяются особые требования к маркировке, качеству и маркетингу. Таким образом Евросоюз защищает себя от импорта дешевых товаров, произведенных в менее гуманных условиях.

 ptichki.net

Узнать подробнее
Уряд відкрив гарячу лінію для бажаючих надати гуманітарну допомогу постраждалим від війни
04-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-дек-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок