Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу

15-дек-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Читайте также:
Темпы реализации на убой c.-х. животных превышают темпы их выращивания
20-сен-2019

По данным Госстата, отечественные сельхозпредприятия в январе-августе 2019 нарастили объемы продукции выращивания сельскохозяйственных животных в живом весе на 8,2% — до 1,5 млн тонн, по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

Вместе с тем реализовано на убой животных в живом весе было на 9,8% больше, чем в прошлом году (1,47 млн тонн).

Больше всего предприятия нарастили объемы выращивания овец и коз в живой массе — на 16,9% (до 1,7 тыс. тонн). А реализация их на убой возросла на 23,7% (1,7 тыс. тонн).

Птицы домашней в живом весе за указанный период вырастили на 11,1% больше (1,06 млн тонн), чем в прошлом году. А реализовано на убой этой продукции на 11,6% больше (1,03 млн тонн).

Свиней в живой массе вырастили на 2,8% больше, чем за аналогичный период прошлого года (352,3 тыс. тонн), а реализовали на убой также на 2,8% больше (331,2 тыс. тонн).

Наибольший разрыв в показателях выращивания и реализации в живом весе крупного рогатого скота. Так, выращенного КРС было на 0,9% меньше, чем в прошлом году (93,2 тыс. тонн), а реализовано на убой на 15,5% больше (106,8 тыс. тонн), чем за аналогичный период прошлого года.

milkua.info

Узнать подробнее
Птичий грипп обнаружили в крестьянском хозяйстве на Киевщине
19-февр-2021

Об очередной вспышке гриппа птицы в личном крестьянском хозяйстве сообщило ГУ Госпродпотребслужбы в Киевской области. Птичий грипп штамма Н5N8 обнаружили 16 февраля в пгт Клавдиево-Тарасово, Бучанского (Бородянского) района. С 17 февраля в районе действует карантин по опасному заболеванию. Также местные власти ввели эпизоотическое зонирование.

«К буферной зоне (защиты) попали территория вокруг неблагополучного пункта (эпизоотического очага) радиусом 3 км, в которую включены населенный пункт пгт Клавдиево-Тарасово, Бучанского (Бородянского) района. В зону наблюдения (надзора) попали территория вокруг неблагополучного пункта (эпизоотического очага) радиусом 10 км, в которую включены населенные пункты с. Пороскотень, с. Новая Гребля, с. Вабля, с. Пилиповичи, пгт Бородянка, пгт Немешаево, пгт Бабинцы, с. Буда, с. Микулича, с. Здвижевка, с. Диброва, с. Козинцы, с. Дружеская Бучанского (Бородянского) района, с. Красная Горка, с. Плахтянка Бучанского (Макаровского) района, с. Мироцкое Бучанского (Киево-Святошинского), часть территории пгт Ворзель ограничена ул. Белостоцких и ул. Пушкина Бучанского района Киевской области. Кроме того, в зону наблюдения (надзора) попало коммерческое хозяйство по содержанию и убою птицы ООО «Производственно-торговая компания «Ранко» (ул. Казацкая, 59 А, с. Бабинцы, Бучанский (Бородянский) район)», - сообщили в региональном подразделении Госпродпотребслужбы.

Местное население сообщили об опасности. На территории района принимают меры с целью прекращения распространения вируса.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Функционал единого реестра животных расширят
18-окт-2019

Персональные кабинеты владельцев животных планируется создать на базе действующего Единого государственного реестра животных.

Об этом шла речь во время учебных семинаров, посвященных развитию молочной отрасли в Украине, говорится в сообщении Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.

Как отмечается, планируется также обеспечить взаимодействие Единого государственного реестра животных с Единым государственным реестром ветеринарных документов и Национальной базой результатов лабораторных исследований (испытаний).

Уточняется, что идентификация и регистрация животных рассматривается как составляющая системы прослеживаемости за их оборотом, с целью сохранения и улучшения продуктивных качеств крупного рогатого скота в хозяйстве.

agroportal.ua

 

Узнать подробнее
Украина увеличила агропроизводство более чем на 10%
20-авг-2019

За период январь-июль 2019-го года объемы производства сельхозпродукции в агропредприятиях всех категорий Украины выросли на 12% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Об этом сообщает пресс-служба Государственной службы статистки Украины.

Рост агропроизводства зафиксировали как в сельхозпредприятиях (+21,6%), так и в хозяйствах населения (+1,3%).

Согласно сообщению, производство продукции растениеводства за первые 7 месяцев выросло на 20,4% по сравнению с показателем аналогичного периода 2018-го года, а животноводства — на 2,2%.

 latifundist.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок