2020 был успешным для крупнейшего экспортера птицы

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.

Власти китайского города Хэйхэ разместили в учреждениях предупредительные плакаты на русском языке о запрете ввоза свинины в связи с распространением вируса АЧС. Нарушителям правил грозит штраф или лишение свободы сроком до трех лет.

Как объясняет плакат, гражданам, въезжающим из России в Китай, запрещено импортировать и провозить с собой мясо свиней и мясную продукцию, содержащую свинину, в связи со вспышкой АЧС в провинции Хэйлунцзян. Согласно Уголовному кодексу КНР нарушители могут получить до трех лет тюрьмы, быть осужденными к кратковременному лишению свободы, или штрафу.

В начале года в Хэйхэ Управление рыночного контроля проводило семинары, в ходе которых предпринимателям рассказывали о запрете на ввоз свинины и мясной продукции из России.

С начала августа Министерство сельского хозяйства Китая подтвердило более 100 вспышек АЧС в 24 провинциях страны. Недавно в уезде Суйхуа провинции Хэйлунцзян произошла очередная вспышка АЧС в результате которой пострадало большое хозяйство.

PigUA.info по материалам myaso-portal.ru

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Министерство экономики Украины обнародовало для общественного обсуждения очень важный законопроект, название которого весьма красноречивое: «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно пищевых продуктов и других объектов санитарных мероприятий».

Об этом сообщает «Правительственный портал» (полная версия по ссылке).

Необходимость принятия этого законопроекта разработчики обосновывают так: требует усовершенствования действующее законодательство относительно безопасности и качества пищевых продуктов. Следует устранить несогласованности и несоответствия нормативных актов Украины в этой области с нормативными актами Европейского Союза.

В доказательство того, что нормы в этой области следует усовершенствовать и сделать жестче, авторы законопроекта приводят восходящую динамику вспышек острых кишечных заболеваний в нашей стране от 142 2016 года в 204 2019-го. При этом отмечают: большинство этих вспышек произошла в учебных заведениях, заведениях оздоровления и отдыха, общественного питания и т. д. и связана с несоблюдением санитарных и гигиенических норм при производстве и обороте пищевых продуктов.

Разработчики законопроекта предлагают внесении изменений в четырех связанных законопроектах «Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов»; «О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, корма, побочные продукты животного происхождения, ветеринарной медицине и благополучия животных»; «Об основных принципах и требования к органическому производству, обращению и маркировки органической продукции»; «Об информации для потребителей относительно пищевых продуктов». Это делается в соответствии с требованиями регламента № 2015/2283 Европейского парламента и Совета ЕС от 25 ноября 2015 о новейших пищевых продуктах.

Изменения касаются организации и порядка производства и оборота пищевых продуктов, а также, что немаловажно, государственной регистрации утверждений о снижении риска заболеваний вследствие употребления определенного продукта. В случае принятия законопроекта производитель уже не сможет по собственной фантазии утверждать, что его продукт предотвращает определенной болезни — для этого он должен предоставить обоснованные основания в соответствии с требованиями регламента № 1924/2006 Европейского парламента и Совета ЕС от 20 декабря 2006 года (видите, насколько мы отстали в этом вопросе!).

Ознакомиться со всеми положениями законопроекта, высказать свои замечания и пожелания можно на сайте Минэкономики в разделе «Обсуждение проектов документов».