Затяжні дощі негативно вплинуть на зимівлю озимих

17-жовт-2022

Переважання дощової погоди у першій декаді жовтня заважало збиранню пізніх культур та проведенню повноцінної осінньої посівної.

За даними Гідрометцентру, сприятливою погода була лише для накопичення та збереження вологи в ґрунті під сівбу та на вже засіяних площах озимих культур, їх початкового росту і розвитку, повідомляє ІА «АПК-Інформ».

«Перешкоджало вчасній сівбі озимини, крім дощів, ще й пізнє звільнення полів від попередників. Темпи збирання кукурудзи, сої, соняшнику, гречки, проса через дощі, перезволоження ґрунту і рослинної маси були повільними. Значна частина урожаю зернових та технічних залишалася незібраною. Площі з пізно засіяними озимими культурами потрапляють до зони ризику на час перезимівлі», — зазначають експерти.

Нинішньої осені в оптимальні строки сівби озимої пшениці (15-25 вересня) було посіяно менше 30% запланованих площ озимих культур, що значно менше, ніж у попередньому році.

«Для посівів, які будуть посіяні у жовтні, складається велика імовірність того, що рослини внаслідок недостачі тепла увійдуть у зиму в початкових фазах розвитку, будуть ослаблені та вразливі до несприятливих зимових умов у разі їх виникнення.

За середніми багаторічними даними, у жовтні накопичується лише близько 100-120°С ефективного тепла вище +5°С, а для нормальної перезимівлі та формування 2-3-х стебел (сильно кущистим сортам — 3-4 стебел) рослинам озимої пшениці потрібно отримати 200-300°С та загартуватися», — пояснюють метеорологи.

Велика кількість опадів виявилася шкідливою для незібраних пізніх культур, в частині погіршення якості незібраного насіння соняшнику та сої спостерігалося загнивання кошиків, розповсюдження грибкових захворювань. На посівах сої відмічалося розтріскування бобів, проростання зерен у бобі на корені та їх почорніння.

Більше новин
Україна відмовляється від яловичини і переходить на дешеву птицю
06-черв-2017

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

Детальніше
Очікування українських тваринників на експорт в ЄС песимістичні
22-трав-2019

Державна служба статистики України досліджувала очікування українських експортерів тваринницької продукції в частині поставок товарів до країн ЄС.

За даними Держстату, у ІІ кварталі 2019 року збільшити експорт продукції в країни ЄС планують лише 5% підприємств галузі. До зменшення поставок товарів в ЄС готуються 2% компаній.

11% експортерів вважають, що динаміка експорту їх товарів в ЄС не зміниться.

Абсолютна більшість — 82% заявили, що вони не постачають продукцію в ЄС.

У порівнянні з І кварталом поточного року, очікування підприємств тваринницької галузі практично не змінилися. Тоді на збільшення експорту в ЄС розраховували 4% підприємств, на зменшення — 2%. 10% опитаних тваринників заявляли, що показники поставок їхньої продукції не зміняться. Ще 84% констатували, що вони не експортують продукцію в ЄС.

milkua.info

Детальніше
Вісконсінська корова встановила новий рекорд з виробництва молока
07-лист-2017

Штат Вісконсін багатий на корів-рекордисток. За даними Голштинської асоціації США нещодавно ще одна корова виробила рекордну кількість молока за одну лактацію (365 днів доїння).

Корова Селз-Пралль (Selz-Pralle Aftershock) виробила 35500 кг молока, 1404 кг жиру та 1086 кг білка за останню лактацію. Селз-Пралль в середньому виробляла 6,8 кг білка та жиру щодня, за першу лактацію вона виробила 19976 кг молока, а за другу — 26786 кг.

Селз-Пралль 360-та голштинка-рекордистка у штаті Вісконсін.

Попередня корова-рекордистка Золотце (Ever-Green-View My Gold-ET) виробила 35175 кг молока.

milkua.info за матеріалами dairyherd

Детальніше
Експерт розповів, чому виручка від агроекспорту України лише на 25 місці у світ
11-січ-2020

За сумою виручки від експорту агропродовольчої продукції у $18,6 млрд Україна посідає 25 місце у світі.

Про це повідомив керуючий партнер компанії Start Global Дмитро Швець.

За його словами, за цим показником наша держава майже вдвічі відстає від сусідньої Польщі, яка займає 13-ту позицію у світовому рейтингу та експортує агропродовольчих товарів на суму $ 34,7 млрд.

«До топ-5 продуктів вітчизняного експорту входять зернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю», — зазначає Дмитро Швець.

Для прикладу слід детальніше розглянути, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Так, український експорт цієї групи у 2018 році склав $ 268 млн, що майже вдесятеро менше, ніж у Польщі, яка входить в топ-10 експортерів цієї групи в світі. При цьому експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки, а в Україні за той самий час цей показник упав на 6% та на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Загалом, експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становить $ 1,6 трлн, а до п’ятірки лідерів-експортерів входять США, Нідерланди, Німеччина, Бразилія та Китай.

agronews.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок