Вісконсінська корова встановила новий рекорд з виробництва молока

Бразилія та Україна обговорили питання поглиблення торгівлі між двома країнами.

19 грудня поточного року відбулася зустріч Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи з Надзвичайним і Повноважним Послом Бразилії в Україні паном Освалдо Біато Жуніором, у ході якої були обговорені питання стану епізотичної ситуації та її впливу на взаємну торгівлю, перспективи для торгівлі аграрною продуцією, досвід роботи на ринках різних країн України та Бразилії в частині вирішення нагальних питань взаємної торгівлі, тощо.

Сторони домовилися встановити більш тісні контакти та співпрацювати у зазначених напрямках.

Участь у заході також взяли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль та начальник Управління міжнародного співробітництва Ольга Шевченко.

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua

УМІ в квітні 2021 року зріс на 0,8%, іншими словами, майже не змінився.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Ми останнім часом багато бідкалися щодо низького рівня прибутковості виробництва молока, адже наш УМІ падав протягом багатьох місяців. Але з іншого боку, коли ще ціна на молоко в березні була вищою ніж в січні? Та ніколи! Адже ціни на молоко, як правило, з лютого-березня починають стрімке піке вниз. А в цьому році ціни на молоко непохитно стабільні. Більше того — вперше в березні ціни не знизилися взагалі», — розповідає він.

Незважаючи на позитив фахівець зауважує:

УМІ в квітні 2021 року зріс аж на 0,8%, іншими словами, майже не змінився. Зростання, до речі, сталося внаслідок незначного зменшення ціни кормового раціону, в той час як ціни на молоко екстраґатунку лишилися стабільними;

УМІ березня 2021 року вже не був найнижчим історично для цього місяця (ми маємо підрахунки за 10 років!), але був найнижчим з 2016 року, коли він знаходився на подібному рівні;

а от перші чотири місяці року були другими найменш прибутковими в історії підрахунку УМІ сезонів — гірше було лише в мегакризовому 2015 році. Минулого року, наприклад, за цей самий період прибуток наших професійних виробників молока був на 55% вищим!

перші чотири місяці 2021 року принесли нашим виробникам на 25% менше прибутків порівняно до середнього показника за цей самий період попередніх 5 років.

ну й про позитивне — досвід показує, що двох поспіль важких сезонів не буває… Але, в той же час, це не значить, що їх ніколи не буде.

«В травні, як правило, УМІ знижуються, бо ціни на молоко сезонно знижуються. Середнє падіння індексу УМІ за останні роки було близько 6%. Але найцікавіше питання — чи втримаються ціни на молоко на високому рівні цього разу? Світовий ринок на нас починає впливати, а там тенденції різнонаправлені — дешевші жири і дорожчі або стабільні білки», — прогнозує Андрій Ярмак.

Довідка: УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

Програма державної підтримки фермерів, яка була започаткована цього року, має бути продовжена на наступні роки. 

Про це заявив  прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на Часі запитань до уряду в парламенті.

«Ми дійсно вперше почали робити цільову програму підтримки фермерства. Яка є у мене мета? Я би хотів, щоб ми створили реальні механізми підтримки українського фермерства», — сказав він.

Гройсман повідомив, що програма дотацій повинна працювати і в наступному році, і далі. «І люди мають знати і планувати на декілька років вперед, на три-п’ять років свої інвестиції і по садам, і по худобі, і по фермам, і по молочно-товарним комплексам, і в тому, що стосується посадкового матеріалу».

Прем’єр також висловив бажання, щоб в Україні кількість фермерів збільшилася на «десятки і десятки тисяч».

Нагадаємо, у держбюджеті-2018 року уряд на підтримку сільгоспвиробників заклав 6,3 млрд грн.

PigUA.info за матеріалами agravery.com