Україна відмовляється від яловичини і переходить на дешеву птицю

06-черв-2017

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

Більше новин
За 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищує показник минулого року — Андрій Ярмак
05-черв-2020

В травні 2020 року індекс умовної прибутковості виробництва молока України (УМІ) прогнозовано знизився. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що зниження є характерним для останнього місяця весни, проте інтрига лише в тому, як різко він знизиться.

«Отже, зниження в травні 2020 до квітня сягнуло 5,6% — показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що УМІ падав кожного місяця 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%. При цьому, місяць тому, нагадаємо, індекс УМІ обвалився відразу на 14,7%», — зазначає він.

Як і раніше, ціни на кормові компоненти зростали, а на молоко — навпаки знижувалися.

Отже вже другий місяць поспіль УМІ був нижчий ніж в попередньому році за той же місяць. Зниження до попереднього року в травні сягало вже 13,0%. В цілому ж за 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищувала показник 2019 року на 5,8% і була найвищою за останні шість років.

«В червні, як правило, ми також відмічаємо зниження УМІ, але воно, як правило, не таке різке, як в травні. Побачимо як буде цього року, адже, поки що, курс української валюти є відносно стабільним, а тенденції світового ринку лишається досить непередбачуваними. Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато сплесків та різких падінь попиту, роблять прогнозування практично неможливим», —  зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
Блютанг у Франції призводить до пороків розвитку у телят
22-квіт-2019

Як стало відомо, французькі телята заражаються блютангом, ще будучи в материнській утробі. Наслідком цього є пороки розвитку.

З середини грудня 2018 року у Франції стало народжуватися більше сліпих і нежиттєздатних телят. Передбачається, що ці захворювання були викликані вірусом блютангу BTV-8.

До 11 березня поточного року було взято 418 зразків крові таких телят на присутність BTV-8 — трохи менше 94% виявилися позитивними. В цілому, від 2 до 15% досліджених телят були інфіковані BTV-8. Оскільки мокреці, відомі як переносники інфекції навряд чи були активні, експерти сходяться на думці, що інфікування відбулося в утробі матері.

dairynews

Детальніше
Рада зняла обмеження для переходу бізнесу на спрощену систему оподаткування
01-квіт-2022

Детальніше
Сольський окреслив ключові пріоритети міністерства на найближчий час
28-бер-2022

Новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський ключовими пріоритетами міністерства на найближчий час назвав спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів та логістику агропродукції.

Про це йдеться в інтерв'ю на сайті Agropolit.com.

«Питання, які турбують всіх — посівна, а також не менш важливе завдання — налагодження логістики експорту зерна. Тому що це дуже великі об'єми», — заявив він в інтерв'ю.

За його словами, в Україні існують запаси зерна, які були передбачені на експорт — у грошовому еквіваленті це складає близько $ 7,5 млрд.

Водночас, як зазначив міністр, робота українських портів обмежена через війну.

«Порти обмежили. Раніше ми в місяць вивозили 4−5 млн т сільськогосподарської продукції, зерна, продуктів переробки через порти. Зараз — лише декілька тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні», — зазначив Микола Сольський.

Адже, за його словами, ці кошти від експорту потрібні аграріям для оплати оренди, на зарплати та посівну.

«Тому це основна робота, яка ведеться міністерством, аграрним Комітетом і на якій всі зосереджені», — підсумував міністр.

Agropolit.com

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок