Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами

06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Більше новин
Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини
15-трав-2018

Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Це стало результатом роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина щодо оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини, яка працювала в Україні наприкінці квітня 2018 року.

Турецькі інспектори проводили аудит системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні, а також проінспектували забійні підприємства, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Туреччини.

За результатами цієї роботи, прийнято рішення про відкриття ринку Туреччини для української яловичини.

Робота над погодженням форми ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Республіки Туреччина наразі перебуває на фінальній стадії.

consumer

Детальніше
Україна за 8 років суттєво наростила виробництво курятини
07-серп-2019

Виробництво м'яса птиці (переважно курятини) в Україні зростає із року в рік. Про це свідчать дані Українського клубу аграрного бізнесу, передає УНН.

Так, у 2018 році українські агрохолдинги виробили 1 млн 232 тис. тонн м’яса птиці. Це — на 6,3% або на 73 тис. тонн більше, аніж у 2017 році.

У порівнянні із 2016 роком виробництво м’яса птиці в Україні зросло на 8,2%, у порівнянні із 2015 роком — на 14,6%.

Загалом, за останні 8 років (2018 до 2011 р.р.) українські агрохолдинги збільшили виробництво м’яса птиці на 43,7% або на 375 тис. тонн.

Нагадаємо, за цей час Україна позбулася статусу імпортера курятини і сама стала експортувати український продукт за кордон.

За прогнозами німецьких експертів, в 2019-му Україна збільшить показники експорту курятини до 350 тис. тонн, випередивши при цьому Росію, Білорусь і Канаду.

Головним виробником і експортером країни є компанія “Миронівський хлібопродукт” (ТМ Наша Ряба). У 2018 році компанія забезпечила 87% поставок курятини на зовнішні ринки і відповідно завела в Україну 450 млн доларів валютної виручки.

Друге місце, але з відчутним відривом, займає “М’ясопереробний комплекс ЛТД” (2,5%), третє — “Птахокомплекс Губин” (2,45%). На “Агро-Овен”, “Птахокомплекс Дніпровський” та “Володимир-Волинську птахофабрику” припадає лише 1,8%, 1,75% і 0,35% експорту продукту.

Раніше УНН повідомляв, що лише два українських виробника мають право експортувати курятину в країни ЄС — це “Миронівський хлібопродукт” та "Пан Курчак".

Джерело: УНН

Детальніше
Україну визнали бенефіціаром експортних можливостей на світовому ринку
04-лют-2019

Тривалий час топовим гравцем на світовому рику курятини є Бразилія. Але в силу деяких обставин у 2018 році країна послабила позиції, чим скористалася Україна, передає УНН з посиланням на Bord Bia.

Торік експорт бразильської курятини впав з низки причин. Серед них - скорочення списку бразильських постачальників курятини Саудівською Аравією і ЄС, антидемпінгові заходи, вжиті щодо Бразилії Китаєм.

На погіршення ситуації негайно відреагувала Україна, замінивши у деяких країнах бразильську курятину вітчизняною, повідомляє видання.

"Скорочення бразильського експорту дало значні можливості деяким експортерам. Україна була основним бенефіціаром", - вказує Bord Bia.

Крім України, експорт курятини наростили латиноамериканські країни - Чилі і Аргентина.

"Від ослаблення позицій Бразилії виграв також Таїланд", - пише видання.

За підсумками 2018 року експорт курятини збільшили в цілому США і ЄС. Америка взяла орієнтир на Кубу, Тайвань і Африку, ЄС - на Південно-Східну Азію, Філіппіни і В'єтнам.

Джерело: УНН

Детальніше
FAO поліпшила прогноз виробництва зернових в світі в 2017 на 0,1%
06-трав-2017

ФАО оновила свої глобальні прогнози по виробництву зернових на 2017 рік. FAO поліпшила прогноз виробництва зернових в світі в 2017 на 0,1%, хоча і буде нижче на 0,4% рекордного рівня 2016 року.

Про це повідомила прес-служба FAO.

Новий глобальний прогноз по виробництву зернових був переглянутий у бік поліпшення в порівнянні з квітневим прогнозом, так як підвищилися прогнози на урожай кукурудзи в Бразилії в порівнянні з більш ранніми оцінками до 1 054 млн. тонн. Прогнозований світовий обсяг виробництва рису залишався стабільним на рівні в 506 млн. тонн. Прогноз по виробництву пшениці в 740 млн. тонн також залишився незмінним, оскільки очікуване зниження виробництва в Австралії, Канаді, Російській Федерації та Сполучених Штатах буде компенсовано зростанням виробництва в Європейському союзі, Індії і Марокко.

Що стосується споживання в 2017-2018 рр., то, очікується, що рясний урожай кукурудзи та іншого фуражного зерна буде сприяти більш активному їх використанню в якості кормів для тварин в Китаї і Південній Америці, тоді як споживання рису, як очікується, виросте на 1 , 2% в результаті збільшення частки його споживання в раціоні харчування.

За прогнозами, глобальні запаси на кінець сезонів в 2018 році майже зрівняються з рівнем на момент відкриття сезонів, хоча їх склад дещо зміниться. Запаси пшениці збільшаться на 3,3%, досягнувши нової рекордної позначки в 247,6 млн. тонн, головним чином, за рахунок Китаю, який, з іншого боку, скоротить накопичені запаси фуражного зерна майже на 20,5 млн. тонн.

За прогнозами, міжнародна торгівля пшеницею і фуражним зерном буде скорочуватися в натуральному вираженні, тоді як товарообіг рису збільшиться, чому сприятиме високий попит на Близькому Сході і в Африці.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок