Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини

Минуло всього три роки з часу дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині вільної зони торгівлі та переорієнтації України з ринку Росії на ринок ЄС, як європейці практично оголосили торговельну війну успішним національним виробникам. Йдеться про агросектор, який з кожним роком демонструє рекордне постачання української продукції на світові ринки, включаючи ЄС, тим самим дратуючи європейських фермерів. Дійшло до того, що останні обзавелися лобі в Європарламенті і прямим текстом стали погрожувати українцям блокадою. Зокрема, саме один з таких конфліктів днями описало міжнародне видання Politico, передає УНН.

Європейські фермери, а разом з ними і європарламентарі закликали Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відмовитися від співпраці з найбільшим виробником курятини України — компанією “Миронівський хлібопродукт” (МХП) та не надавати їм черговий кредит на тій лише підставі, що українська компанія витіснила європейських виробників з їх же ринку і продовжує масштабувати свою присутність в ЄС.

Детально про конфлікт УНН розповідав раніше.

Тепер же агентство вирішило поцікавитися, хто в таких випадках має виступити “адвокатом” українських виробників, адже, Україна ще не в ЄС, тож серед європарламентарів українських представників немає і дискутувати нікому.

Виявляється, випадок з “МХП” не єдиний, жертвами атаки іноземних конкурентів і раніше були українські агрохолдинги. Але, на відміну від іноземців, на допомогу українським компаніям ніхто не квапиться прийти, і ті змушені боротися самотужки. Про це в коментарі УНН розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики Леонід Козаченко.

“Українські можновладці не розуміють своєї відповідальності за роботу бізнесу за кордоном. Колись агрохолдинг „Нібулон“ мав проблеми у Бразилії — не міг експортувати туди пшеницю. А Бразилія, як відомо, є одним із найбільших конкурентів України в цьому сегменті. Я телефонував у наше посольство, просив допомоги посприяти найбільшому трейдеру і експортеру продукції. На що посол мені заявив — не переймайтеся інтересами власника агрохолдингу, думайте про державу. Натомість, якщо виникають проблеми у будь-якої американської компанії в Україні, посол США іде до президента. І це не є корупцією, це є відстоюванням інтересів своєї держави”, — розповів Козаченко.

За його словами, жорстка боротьба за ринок курятини в ЄС є свідченням того, що Україна має потужний експортний потенціал, який конкуренти вже зараз намагаються штучно стримати.

“Приклад із курятиною є свідченням того, що ми не розуміємо, що підтримка нашого бізнесу — це не підтримка власника бізнесу, це підтримка нашої економіки і держави. Європа нас боїться. Наш АПК базується на індустріальному веденні сільськогосподарського виробництва, європейський — на маленьких сімейних фермерських господарствах. Вони не є конкурентами нашим середнім, я вже не кажу великим аграрним підприємствам, таким як МХП. До слова додам, що сьогодні 40% бюджету ЄС йде на дотації, щоб ці маленькі сімейні господарства були конкурентоспроможні. У нас практично немає дотацій для аграрного сектору, але він все одно умудряється розвивається”, — розповів нардеп.

Козаченко також підкреслив, що європейці примітили в “МХП” потужного конкурента ще п’ять років тому.

“Тоді в Україну приїхала єврокомісар та ветеринари. Вони здійснили візити на 10 українських підприємств, в тому числі — МХП. І єврокомісар заявила, що ЄС відстав від України у сфері птахівництва мінімум на 10, а то й 15 років. Європейці поїхали додому шоковані, зрозумівши, що як тільки вони нам відкриють двері — ми їх одразу запхнемо за пояс. Як після цього можна закривати очі на проблеми бізнесу, який створює робочі місця в Україні та приносить мільярди валютної виручки?”, — резюмував Козаченко.

Джерело: УНН

Міністерство агарної політики та продовольства України вітає ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 6199 у першому читанні та сподівається на його швидке ухвалення в цілому.

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Він зазначив, що напрацювання цього законопроєкту стало результатом кропіткої роботи Земельного штабу.

«Важливо, що в рамках Земельного штабу було напрацьовано ряд пропозицій, враховуючи практичний досвід від реалізації земельної реформи. Ці реалізовані в законі пропозиції спростять для громадян користування перевагами ринку землі», — наголосив Тарас Висоцький.

Верховна Рада у вівторок, 25 січня, 249 голосами підтримала проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (№ 6199).

Після прийняття законопроєкту буде внесено зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначають у Пояснювальній записці автори законопроєкту, встановлена процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яка діє на сьогодні, є доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численних вимог законів до власника таких земельних ділянок. У середньому така процедура триває 1−2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.

Особливо гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок під садівництво та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають високої вартості, але мають підвищені витрати при оформленні договору.

Тож завданням законопроєкту № 6199 є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також спрощення та здешевлення процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

minagro.gov.ua

16 березня заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький взяв участь у заході, присвяченому офіційному запуску нової ініціативи в Україні — Проєкту IFC «Розвиток фінансування кліматично-орієнтованого сільського господарства».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Серед учасників заходу — представники Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Федерального міністерства фінансів Австрії, Мінагрополітики, Міндовкілля та експерти галузі.

Проєкт, метою якого є впровадження в Україні інноваційних сільськогосподарських практик з адаптації та запобігання змінам клімату шляхом розширення доступу до фінансування, буде реалізовано у 2021−2022 роках за підтримки Австрії.

«Уряд України зафіксував курс на Green Deal, який ми будемо поступово імплементувати і підтримувати різні ініціативи, пов’язані з ним. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам із Австрії та IFC за підтримку України у впровадженні системи ведення сталого сільськогосподарського виробництва у нових агрокліматичних умовах. Ми готові до плідної співпраці в рамках нового Проєкту, результати якого сприятимуть розвитку аграрного сектору та стануть вкладом в екологічну ініціативу нашої країни», — зазначив заступник Міністра Тарас Висоцький.

Так, учасники заходу обговорили основні аспекти Проєкту «Розвиток фінансування кліматично-оптимізованого сільського господарства», зокрема, інструменти для стимулювання адаптації агровиробників до зміни клімату, а також стратегічні інновації: від торгівлі вуглецем до розвитку біоекономіки.

Крім того, розглянуто питання покращення доступу до фінансування для підтримки сільського господарства в умовах зміни клімату та стимулювання економічного зростання України та ін.

Війна в Україні ще довго матиме вплив на світовий ринок зернових культур.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольский в інтерв’ю «Економічній правді». 

Він зазначив, що традиційні для України ринки збуту зернових переорієнтуються на інші напрями постачання.

«Тепер вони витрачатимуть більше грошей і будуть орієнтуватися на пшеницю з інших країн. А це буде дорожче, тому що пропозиція значно впала. Єгипет вже витрачає і буде витрачати більше», — пояснив він. 

На думку міністра, крім поточних закупівель, багато країн захочуть сформувати більші резерви на подібні випадки. Це теж розжене ціни.

«Тобто, навіть якби ця історія закінчилася чарівним чином завтра, хвиля високих цін буде ще 3-5 років, поки не вирівняються настрої й не буде балансу», — вважає Сольський.

agroportal.ua