Укладено найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю

16-лист-2020

Китай та ще 14 азіатсько-тихоокеанських держав підписали найбільшу в світі угоду про вільну торгівлю. Вона охоплює 2,2 мільярда людей.

Китай уклав найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю з 14 азіатсько-тихоокеанськими країнами. Її підписали у неділю, 15 листопада, під час віртуального саміту країн Південно-Східної Азії (Asean) у столиці В'єтнаму Ханої. Підписанню цієї угоди передували вісім років переговорів між країнами-учасницями.

Угоду «Регіональне, всебічне економічне партнерство» (RCEP) уклали Китай, В'єтнам, Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Вона охоплює 2,2 мільярда людей та близько третини світового економічного виробництва.

Завдяки цьому документу країни домовилися про зниження тарифів і встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.

На думку експертів, угода сприятиме економічній інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та протидіятиме протекціоністським тенденціям, пише dpa. Крім того, цей пакт є великим успіхом для Пекіна на тлі триваючої торговельної війни із США.

До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 відсотків від світового обсягу торгівлі - трохи менше, ніж ЄС, який складав 33 відсотки. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться.

«RCEP перекроє економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону», — сказав Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики і припустив, що угода «дасть поштовх» зусиллям з відновлення економіки після пандемії.

Угоді передував 31 раунд переговорів та 18 зустрічей міністрів. Терміни її укладення зривалися шість разів. Згодом її доля залежала від Індії, керівництво якої виступало проти низки пунктів угоди. Утім, наприкінці 2019 року Індія відмовилась від переговорів і шлях до угоди був відкритий.

dw.com

Більше новин
Капітальні інвестиції в АПК зросли майже на 10%
14-вер-2018

Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у І півріччі 2018 року склали 26 869,8 млн грн, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це поінформував провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України.

Він зауважив, що водночас у сільському господарстві капітальні інвестиції за І півріччя зросли лише на 9,2%, тоді як торік темп приросту капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг, до відповідного періоду попереднього року, становив 42,1%, а у 2016 році - 73,8%.

Помітного приросту капітальних інвестицій досягнуто у лісовому господарстві та лісозаготівлі - на 66,4%. У рибному ж господарстві вони, навпаки, зменшилися — на 18,6%.

За розмірами капітальних інвестицій, які за фактом поки що не перевищують 110 дол. США на 1 га угідь, Україна помітно поступається розвинутим країнам світу. Там цей показник становить не менше 150 дол. США на 1 га.

У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів інвестиційні процеси в І півріччі 2018 року дещо оживилися, хоча вони поки що залишаються недостатньо активними, а саме виробництво цієї продукції є інвестиційно непривабливим. Загальний обсяг капітальних інвестицій на його розвиток у січні-червні цього року порівняно з відповідним періодом 2017 року збільшився на 27,4% і становив 9371,8 млн грн. Тобто на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадало лише 39 коп. на 1 грн вкладень у сільське господарство, пояснив науковець. У 2010 році цей показник становив 1 грн, а у 2000 році - 2,16 грн.

«З огляду на результати І півріччя, існує достатньо висока вірогідність того, що тенденція уповільнення темпів нарощування капітальних інвестицій у сільське господарство збережеться до кінця року», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

Детальніше
Китай імпортуватиме племінних свиней з Америки
10-лист-2017

Китай планує імпортувати племінних свиней з США з метою розширення власного свинопоголів’я і своєї присутності на внутрішньому ринку країни.

Одна з провідних компаній Піднебесної підписала контракт на покупку у США 2 080 племінних свиней і має намір розвивати виробництво продукції зі свинини у китайській провінції Юньнань. Саме у цій південно-західній провінції дозволено розширення свинарства, яке обмежують у багатьох інших регіонах у рамках нової екологічної політики країни.

Керівництво компанії заявило, що має намір використовувати американських свиней для розширення і підвищення якості свого свинячого стада, що необхідно для збільшення виробництва свинини, оскільки попит на неї в провінції Юньнань останнім часом активно зростає.

Розширення виробництва дуже перспективне у цьому регіоні, оскільки провінція Юньнань найближчим часом стане бізнес центром південно-східного азіатського регіону в рамках плану економічного розширення, розробленого китайською владою. Провінція розташована в гористій місцевості і межує з Лаосом, М’янмою і В’єтнамом. Її населення становить близько 45 млн осіб.

PigUA.info за матеріалами globalmeatnews.com

Детальніше
Ринок землі: ризики для українських молочнотоварних ферм
02-жовт-2019

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Детальніше
На ціну сільгоспземлі впливають 6 додаткових факторів
17-січ-2022

У більшості випадків ділянки на території однієї сільської ради, на однім масиві оцінюються приблизно однаково. Однак є кілька факторів, які можуть у перспективі вплинути на ціну ділянок і на які власникам слід звернути увагу.

Зокрема, на ціну землі можуть вплинути: Перспектива зміни призначення. Суттєво відрізняється ціна на землю, яка може бути використана не тільки для виробництва агропродукції: ділянки біля великих міст або в рекреаційних зонах, поблизу транспортних магістралей або з імовірними покладами корисних копалин. Проте таких ділянок дуже мало. Договір оренди. Наразі це один з визначальних чинників для ціни. Вільна земельна ділянка, яка не знаходиться у користуванні орендарів, може коштувати удвічі більше за аналогічну, обтяжену орендними відносинами. Ще менше будуть просити за об'єкти, які знаходяться в 10-річній оренді чи навіть більше, не кажучи про ділянки, за якими орендна плата вибрана власниками наперед.

«Загалом вільних земельних ділянок небагато. Проте «земля в оренді»— це ще не діагноз. Так, обробляється орендарями близько 80% усіх сільськогосподарських земель, а в офіційній оренді (зареєстровані права користування ділянками) лише десь 65−67% с/г земель. А «тіньова» оренда не дає пріоритетного права на купівлю», — розповідають експерти.

Ґрунт, склад та якість землі. Родюча земля користуватиметься більшим попитом. Для орієнтиру якості є так звана бонітетна оцінка родючості ґрунтів. Зокрема, базою для нормативної грошової оцінки слугувало саме бонітування земель.

«Утім, публічної інформації щодо бонітування земель немає. Загальну інформацію щодо того, які ґрунти де розташовані, можна подивитися на Публічній кадастровій карті, обравши опцію «ґрунти» в каталозі. Навіть за конкретними ділянками. Для отримання більш детальної інформації щодо родючості ґрунтів слід звернутися до приватних лабораторій. Ця послуга може коштувати від 400 грн і більше залежно від кількості показників, які хоче перевірити замовник», — додають фахівці.

Доступ до води. У регіонах з посушливим кліматом цінники на землю будуть меншими. Якщо не виявиться, що поблизу земельної ділянки є водойма або зрошувальна система. Це може бути перевагою і в інших кліматичних поясах. Наявність об'єктів інфраструктури. Наявність неподалік від ділянки залізниці, елеватора (карта елеваторів України), електромережі, під'їзної дороги — все це може мати вплив на вартість земельної ділянки. Розташування земельної ділянки в земельному масиві. Якщо об'єкт, скажімо, буде десь на відшибі, в кінці поля, біля лісосмуги, це не буде додатковою перевагою для його інвестиційної привабливості.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок