Ринок землі: ризики для українських молочнотоварних ферм

Питання щодо експорту українських яєць до Ізраїлю все ще не вирішилось.

Про цe розповів виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, повідомляє «Укрінформ».

«Наразі тривають відповідні контакти на рівні компетентних органів з питань ветеринарії обох країн. Особливих зрушень у цьому питанні немає», — пояснив Карпенко.

Нагадаємо, Ізраїль у січні 2016 року призупинив експорт українських яєць через підозру на зараження сальмонелою. У березні 2017 року Мінагрополітики повідомляло, що питання з відновленням експорту українських яєць до Ізраїлю має бути вирішене до кінця травня цього року.

agravery

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

Станом на 1 жовтня 2019 року в Україні налічується 3,597 млн. голів ВРХ, з них 1,890 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилася на 5,1% у порівнянні з 2018 роком (3, 790 млн. голів).

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 6,6% (1,088 млн. голів у 2019 році проти 1,165 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 444,2 тис., що на 5,9% менше ніж у 2018 році.

Приріст ВРХ у промислових підприємтсвах демонструє лише Тернопільська область (+2,3%). Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерагіється в Закарпатській (-17,4%), Луганській (-18%), Одеській (-13,5%) та Донецькій (-11,3) областях.

Станом на 1 жовтня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 4,5% (2,509 млн. голів у 2019 році проти 2,626 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1,446 млн., що на 4,5% менше ніж у попередньому році.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

MilkUa.info