Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.
За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.
АЧС досі на свободі
Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.
«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.
У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.
Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?
Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.
Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.
Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.
pigua.info
