Укладено два Меморандуми у молочній галузі між Мінагрополітики та катарськими компаніями

 Група фахівців з Університету Корк в Ірландії запустила унікальне дослідження, метою якого є встановити - чи можна налагодити промислове виробництво мокриць для їх подальшої переробки та згодовування у вигляді шроту сільськогосподарським тваринам.

При цьому фахівці хочуть годувати мокриць за допомогою спеціального складу, отриманого шляхом фільтрації стічних вод на фермах з виробництва молока. За словами експертів, стічні води багаті на велику кількість поживними елементами, які, як правило, не використовується належним чином.

Вчені відзначають, що вибрали мокрицю неспроста, оскільки комаха по своїй живильній цінності і набору амінокислот можна порівняти з соєвим шротом. Крім того, даний вид демонструє вражаючі показники зростання, і в лабораторних умовах учені добилися того, що біомаса мокриць подвоювалася за період в 36 годин.

За матеріалами Feed Navigator

Обсяг світового ринку кормових добавок виросте до 22 млрд доларів до 2020 року, в тому числі 8,5 млрд доларів будуть припадати на сегмент кормових добавок для птиці, відзначається в звіті консалтингової фірми Global Market Insights.

На думку аналітиків, переважно зростання споживання буде забезпечений країнами, що розвиваються, зокрема Китаєм, Індією і Бразилією, де драйвером зростання, в свою чергу, стане зростання споживання м'яса на національних ринках. У той же час використання кормових добавок матиме серйозну підтримку з боку загального тренда по зниженню використання кормових антибіотиків, який сьогодні набирає обертів як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

 За матеріалами All About Feed

На цьому тижні міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі піддав різкій критиці членів мисливських клубів: «Якщо мисливці не вбивають кабанів, вони беруть на себе відповідальність за поширення АЧС», — заявив він. Для реалізації масштабних протиепізоотичних планів чиновник готовий ініціювати створення альтернативних мисливських організацій.

Уряд в рамках боротьби з АЧС очікує від мисливців відстрілу кабанів до нуля в уражених захворюванням регіонах і до дуже низького рівня в регіонах, що знаходяться під загрозою. Однак всупереч вимогам польського Мінсільгоспу мисливці не хочуть винищувати потенційних переносників вірусу. На їхню думку, масовий відстріл може пошкодити лісу і навряд чи здатний зупинити поширення АЧС. Крім того, відмова пов'язана з порушенням етичних норм.

Дана позиція викликала різку критику з боку Ардановскі на адресу мисливців. Він звинуватив їх у бездіяльності у відповідь на надану мисливським клубам державну підтримку у вигляді поставок оптичних прицілів, приладів нічного бачення, а також забезпечення рефрижераторами для зберігання відстріляних тварин. 

Думка мисливців про марність відстрілу підтримують і екологи. «Не дивлячись на політику зниження чисельності кабанів, яка ведеться в Польщі з моменту появи хвороби, випадків АЧС все більше», — повідомляють вчені з Інституту охорони польської природи Академії наук в Кракові. Фахівці запевняють, що плани міністра сільського господарства щодо зниження чисельності кабанів «до нуля в деяких регіонах» можуть привести до швидкого поширення вірусу: полювання провокує збільшення мобільності диких свиней, які відділяються від стада і можуть занести АЧС в нові регіони.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби